Методика викладання економічних дисциплін

Педагогіка і освіта » Методика викладання економічних дисциплін

Сторінка 5

Основною метою аналітичного етапу підготовки є визначення теоретичної концепції лекції: проблемний аналіз теми, формулювання основних питань, пошук відповідей на них, формулювання відповідей.

На стратегічному етапі готуються робочі тези, формулюється цільова установка, завдання та надзавдання, вибір засобів для активізації пізнавальної діяльності студентів під час проведення лекції.

Тактичний етап передбачає складання композиції лекції, підбір фактів, наочних матеріалів для візуального супроводження, вибір прийомів і засобів активізації пізнавальної діяльності студентів.

Редакційний етап включає читання вголос тесту лекції (для початківців), заміну незрозумілих слів, усунення повторів, штампів, спрощення мови. Середня довжина речення не повинна бути більше, ніж 15 слів.

Аудиторний етап підготовки до лекції передбачає орієнтацію на конкретну аудиторію слухачів, їх інтересів, настрою, можливу реакцію; розробку тактики встановлення з ними зворотного зв’язку.

Останній етап – контрольно-підсумковий. На ньому здійснюється самоаналіз змісту лекції, прогнозуються можливі питання, розробляються рішення поставлених проблемних питань.

Основними вимогами до відбору навчального матеріалу є такі:

вибір питань відповідно до навчальних програм; відповідність сучасним тенденціям і закономірностям розвитку бухгалтерського обліку;

виключення «інформаційного шуму» і зосередження уваги на основному матеріалі;

використання найпередовішого практичного досвіду та проблем практиків щодо створення інформаційного продукту для використання можливостей підприємства;

можливість створення опорних конспектів, засобів візуального супроводження лекції;

можливість реалізації усіх принципів дидактики.

Якість лекції характеризується теоретичним рівнем, методикою подання базових теоретичних положень та закономірностями, які лежать в їх основі, оптимальним співвідношенням необхідної і надлишкової інформації, вивільненням навчального часу для дискусій з проблемних питань удосконалення обліку, ораторським та педагогічним мистецтвом викладача.

Читання лекції потребує особливої майстерності. Головним, безумовно, є логічне розкриття змісту матеріалу. Мова не повинна бути складною, багатослівною. Говорити необхідно просто та переконливо, відверто і зрозуміло, контролювати темп та ритм мови. Оптимальним вважається темп зі швидкістю 120 слів за хвилину, зі «змістовними» паузами. Розрізняють паузи для вдиху повітря, осмислення та засвоєння слухачами матеріалу, при «втраті» лектором основної думки чи послідовності викладання.

Важливо вміти обрати відповідний метод викладання, ’ а при необхідності переналаштуватися на інший, виходячи зі специфіки аудиторії контролювати свою поведінку, міміку, жести та стан і реакцію слухачів. Лектор завжди повинен бути у доброму гуморі і гарному настрої, доброзичливим і толерантним.

Лекції повинні:

поєднувати академічні знання і професійне навчання на основі новітніх світових досягнень науки;

орієнтуватися на сучасну ділову практику і сукупність навчальних матеріалів з врахуванням накопиченого досвіду викладання;

їх зміст повинен своєчасно реагувати на зміни в ринковому середовищі;

базуватися на найсучасніших інформаційних технологіях;

оптимально поєднувати якість викладання і вчення, що передбачає високий рівень передачі знань, вмінь та навичок, спрямований на творче мислення, нетрадиційне вирішення проблем;

забезпечувати відповідні рівні засвоєння знань;

забезпечувати поточний контроль знань, при якому студент не повинен накопичувати великий обсяг незасвоєного матеріалу;

орієнтувати на самостійне здобування поглиблених знань;

активізувати пізнавальну діяльність;

сприяти формуванню особистості студента як ділової людини, якій притаманні: комунікабельність; цілеспрямованість; стресостійкість; мобільність; оригінальність.

передбачати проблемність та диференційованість як необхідну умову розвитку професійних, управлінських, самоуправлінських навичок наукової та творчої діяльності у вищих навчальних закладах;

сприяти формуванню професійної компетентності при виборі та виконанні випускової чи дипломної роботи;

забезпечити відповідну зрілість випускника (професійна підготовка + розвиток особистості) як критерій ефективності підготовки студентів (прагнення до самореалізації).

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Нове про педагогіку:

Розумове виховання у сім’ї, його функції
Очевидно, школярі по своїй сильній вразливості і спостережливості не залишають без уваги жодного з навколишніх їхніх явищ; необхідно тільки, щоб їхнє прагнення не зустрічало перешкоди з боку навколиш ...

Гнучке навчання як поступовий перехід до дистанційного навчання
В умовах зростання кількості охочих здобути освіту чи перекваліфікуватися без відриву від виробництва більш перспективним автор вважає гнучке навчання, як поєднання традиційного із сучасними технолог ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com