Методика викладання економічних дисциплін

Педагогіка і освіта » Методика викладання економічних дисциплін

Сторінка 3

Світоглядно-рефлексивна лекція орієнтована на розширення горизонту конструктивного світобачення студентів, прискорення їхнього духовного розвитку і виявлення шляхів громадянського та професійного самоствердження. Її мета – ціннісно-естетичне наповнення осмислених знань і норм, розгортання процесів критичної і творчої рефлексії здобутого, збагачення чуттєво-естетичної сфери та моральне зростання в довірливих взаємостосунках з викладачем. Квінтесенція цієї лекції зводиться до внутрішнього пошуку студентом конструктивних опор (смисли, значення, переконання) у власному ментальному досвіді і подальший розвиток його концепції, якій притаманні самоповага і свобода вольової дії. Характерним є домінування цінностей та естетичних умінь над нормами і знаннями

На другому етапі впровадження модульної технології викладач, оволодівши досвідом проектування й успішного втілення базової технологічної схеми інноваційного читання лекційного курсу, створює деталізований проект довершеної освітньої взаємодії із студентами за універсальною схемою.

Відтепер, якщо є достатня кількість академічних годин, програмний зміст кожного навчального модуля має пропорційно розподілятися між всіма етапами проблемно-модульних лекцій. У такий спосіб удосконалюється технологічний цикл навчання, в результаті чого вузівська лекція характеризуватиметься високим комунікативним впливом на студентську аудиторію.

Установчо-мотиваційна лекція – це:

постановка нових академічних і культурних цілей та завдань;

формування психологічної установки студентів щодо близької і далекої перспектив вивчення теми;

презентація плану проблемно-пошукової діяльності на лекції;

стимулювання прагнення кожного до успіху в спільній освітній діяльності з викладачем;

порівняння та аналіз відомого й невідомого, очевидного і неочевидного;

актуалізація внутрішніх мотиваційних резервів та пізнавальних інтересів студентства;

моделювання проблемно-діалогічного поля сучасної науки; осмислення і грамотна постановка реальних проблем, актуальних питань розвитку окремої наукової сфери;

введення студентів у новостворене понятійно-термінологічне поле; рефлексування припущень і гіпотез щодо правильності формулювання теоретичних проблем тощо.

Теоретично-пошукова лекція – це:

мінімізація теоретичного матеріалу теми, зосередження на головному;

актуалізація опорних знань і ментального досвіду студентів та відшукування їхніх зв’язків з невідомими знаннями;

формування і переборення кожним студентом власних внутрішніх проблемних ситуацій, що спричинені єдиною навчальною проблемою;

розумове зіткнення студента з особистісною невизначеністю, інтелектуальними труднощами, смисловими суперечностями;

змістовність і розгорнутість зовнішнього і внутрішнього навчальних діалогів, елементи дискусії і спору;

висунення системи версій і гіпотез, їх обґрунтування; достатність різних проблемно-діалогічних форм демонстративного розумового) мисленнєвого процесу викладача і моделювання продуктивних пауз та позитивних емоцій студентської аудиторії;

вибір оптимальних рівнів розв’язування студентами проблемних завдань з урахуванням їхніх прагнень та інтересів;

презентований пошук причинно-наслідкових завдань з урахуванням їхніх прагнень та інтересів;

презентований пошук причинно-наслідкових, функціональних та інших фундаментальних (теоретичних) зв’язків;

авторське розкриття викладачем загальної логіки теоретизування, первинне осмислення здобутого наукового знання в контексті його соціально-культурного значення;

розвиток у студентів оцінки і системи аргументованих доведень.

Консультативно-змістовна лекція – це:

формування пошуково-змістовного поля пізнавальних дій і вчинків;

система завдань і ситуацій для оцінки рівнів засвоєння і розуміння студентом актуального освітнього змісту;

глибинне осмислення кожним фундаментальних залежностей як по суті закону теорії, поняття;

корекція адекватності володіння студентами науковою інформацією, консультаційні послуги щодо досконалості оперування здобутими знаннями;

проміжна рефлексія викладачем обраних форм і методів результативності навчання;

керований пошук нових змістовних контекстів ситуативного використання опанованих наукових знань;

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Нове про педагогіку:

Організація навчальної діяльності учнів на уроці біології
Біологія як предмет природничого циклу має на меті формувати цілісний світогляд, екологічний спосіб мислення, здоровий спосіб життя. Тому дуже важливо розглядати шкільну біологію як компонент у загал ...

Особливості формування етики соціального педагога
На процес поступового формування соціально-педагогічної етики, моралі впливає вся розвиваюча система моральності нашого суспільства, у співвіднесенні з вимогами якої повинні бути приведені і моральні ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com