Світоглядно-рефлексивна лекція орієнтована на розширення горизонту конструктивного світобачення студентів, прискорення їхнього духовного розвитку і виявлення шляхів громадянського та професійного самоствердження. Її мета – ціннісно-естетичне наповнення осмислених знань і норм, розгортання процесів критичної і творчої рефлексії здобутого, збагачення чуттєво-естетичної сфери та моральне зростання в довірливих взаємостосунках з викладачем. Квінтесенція цієї лекції зводиться до внутрішнього пошуку студентом конструктивних опор (смисли, значення, переконання) у власному ментальному досвіді і подальший розвиток його концепції, якій притаманні самоповага і свобода вольової дії. Характерним є домінування цінностей та естетичних умінь над нормами і знаннями
На другому етапі впровадження модульної технології викладач, оволодівши досвідом проектування й успішного втілення базової технологічної схеми інноваційного читання лекційного курсу, створює деталізований проект довершеної освітньої взаємодії із студентами за універсальною схемою.
Відтепер, якщо є достатня кількість академічних годин, програмний зміст кожного навчального модуля має пропорційно розподілятися між всіма етапами проблемно-модульних лекцій. У такий спосіб удосконалюється технологічний цикл навчання, в результаті чого вузівська лекція характеризуватиметься високим комунікативним впливом на студентську аудиторію.
Установчо-мотиваційна лекція – це:
постановка нових академічних і культурних цілей та завдань;
формування психологічної установки студентів щодо близької і далекої перспектив вивчення теми;
презентація плану проблемно-пошукової діяльності на лекції;
стимулювання прагнення кожного до успіху в спільній освітній діяльності з викладачем;
порівняння та аналіз відомого й невідомого, очевидного і неочевидного;
актуалізація внутрішніх мотиваційних резервів та пізнавальних інтересів студентства;
моделювання проблемно-діалогічного поля сучасної науки; осмислення і грамотна постановка реальних проблем, актуальних питань розвитку окремої наукової сфери;
введення студентів у новостворене понятійно-термінологічне поле; рефлексування припущень і гіпотез щодо правильності формулювання теоретичних проблем тощо.
Теоретично-пошукова лекція – це:
мінімізація теоретичного матеріалу теми, зосередження на головному;
актуалізація опорних знань і ментального досвіду студентів та відшукування їхніх зв’язків з невідомими знаннями;
формування і переборення кожним студентом власних внутрішніх проблемних ситуацій, що спричинені єдиною навчальною проблемою;
розумове зіткнення студента з особистісною невизначеністю, інтелектуальними труднощами, смисловими суперечностями;
змістовність і розгорнутість зовнішнього і внутрішнього навчальних діалогів, елементи дискусії і спору;
висунення системи версій і гіпотез, їх обґрунтування; достатність різних проблемно-діалогічних форм демонстративного розумового) мисленнєвого процесу викладача і моделювання продуктивних пауз та позитивних емоцій студентської аудиторії;
вибір оптимальних рівнів розв’язування студентами проблемних завдань з урахуванням їхніх прагнень та інтересів;
презентований пошук причинно-наслідкових завдань з урахуванням їхніх прагнень та інтересів;
презентований пошук причинно-наслідкових, функціональних та інших фундаментальних (теоретичних) зв’язків;
авторське розкриття викладачем загальної логіки теоретизування, первинне осмислення здобутого наукового знання в контексті його соціально-культурного значення;
розвиток у студентів оцінки і системи аргументованих доведень.
Консультативно-змістовна лекція – це:
формування пошуково-змістовного поля пізнавальних дій і вчинків;
система завдань і ситуацій для оцінки рівнів засвоєння і розуміння студентом актуального освітнього змісту;
глибинне осмислення кожним фундаментальних залежностей як по суті закону теорії, поняття;
корекція адекватності володіння студентами науковою інформацією, консультаційні послуги щодо досконалості оперування здобутими знаннями;
проміжна рефлексія викладачем обраних форм і методів результативності навчання;
керований пошук нових змістовних контекстів ситуативного використання опанованих наукових знань;
Нове про педагогіку:
Педагогічна система "тренер — спортивний
колектив"
Діяльність тренера, як правило, розглядають дуже вузько, виділяючи тільки її зовнішню сторону: управління тренуванням. Однак діяльність тренера має багатофакторний педагогічний характер і здійснюєтьс ...
Особливості соціально-педагогічної діяльності із конфліктними родинами
У роботі із сім’ями, у яких мають місце стійкі конфлікти між батьками, соціальному педагогу слід більше уваги звертати не на сімейні конфлікти, а на необхідність створення сприятливого сімейного мікр ...