Методика викладання економічних дисциплін

Педагогіка і освіта » Методика викладання економічних дисциплін

Сторінка 3

Світоглядно-рефлексивна лекція орієнтована на розширення горизонту конструктивного світобачення студентів, прискорення їхнього духовного розвитку і виявлення шляхів громадянського та професійного самоствердження. Її мета – ціннісно-естетичне наповнення осмислених знань і норм, розгортання процесів критичної і творчої рефлексії здобутого, збагачення чуттєво-естетичної сфери та моральне зростання в довірливих взаємостосунках з викладачем. Квінтесенція цієї лекції зводиться до внутрішнього пошуку студентом конструктивних опор (смисли, значення, переконання) у власному ментальному досвіді і подальший розвиток його концепції, якій притаманні самоповага і свобода вольової дії. Характерним є домінування цінностей та естетичних умінь над нормами і знаннями

На другому етапі впровадження модульної технології викладач, оволодівши досвідом проектування й успішного втілення базової технологічної схеми інноваційного читання лекційного курсу, створює деталізований проект довершеної освітньої взаємодії із студентами за універсальною схемою.

Відтепер, якщо є достатня кількість академічних годин, програмний зміст кожного навчального модуля має пропорційно розподілятися між всіма етапами проблемно-модульних лекцій. У такий спосіб удосконалюється технологічний цикл навчання, в результаті чого вузівська лекція характеризуватиметься високим комунікативним впливом на студентську аудиторію.

Установчо-мотиваційна лекція – це:

постановка нових академічних і культурних цілей та завдань;

формування психологічної установки студентів щодо близької і далекої перспектив вивчення теми;

презентація плану проблемно-пошукової діяльності на лекції;

стимулювання прагнення кожного до успіху в спільній освітній діяльності з викладачем;

порівняння та аналіз відомого й невідомого, очевидного і неочевидного;

актуалізація внутрішніх мотиваційних резервів та пізнавальних інтересів студентства;

моделювання проблемно-діалогічного поля сучасної науки; осмислення і грамотна постановка реальних проблем, актуальних питань розвитку окремої наукової сфери;

введення студентів у новостворене понятійно-термінологічне поле; рефлексування припущень і гіпотез щодо правильності формулювання теоретичних проблем тощо.

Теоретично-пошукова лекція – це:

мінімізація теоретичного матеріалу теми, зосередження на головному;

актуалізація опорних знань і ментального досвіду студентів та відшукування їхніх зв’язків з невідомими знаннями;

формування і переборення кожним студентом власних внутрішніх проблемних ситуацій, що спричинені єдиною навчальною проблемою;

розумове зіткнення студента з особистісною невизначеністю, інтелектуальними труднощами, смисловими суперечностями;

змістовність і розгорнутість зовнішнього і внутрішнього навчальних діалогів, елементи дискусії і спору;

висунення системи версій і гіпотез, їх обґрунтування; достатність різних проблемно-діалогічних форм демонстративного розумового) мисленнєвого процесу викладача і моделювання продуктивних пауз та позитивних емоцій студентської аудиторії;

вибір оптимальних рівнів розв’язування студентами проблемних завдань з урахуванням їхніх прагнень та інтересів;

презентований пошук причинно-наслідкових завдань з урахуванням їхніх прагнень та інтересів;

презентований пошук причинно-наслідкових, функціональних та інших фундаментальних (теоретичних) зв’язків;

авторське розкриття викладачем загальної логіки теоретизування, первинне осмислення здобутого наукового знання в контексті його соціально-культурного значення;

розвиток у студентів оцінки і системи аргументованих доведень.

Консультативно-змістовна лекція – це:

формування пошуково-змістовного поля пізнавальних дій і вчинків;

система завдань і ситуацій для оцінки рівнів засвоєння і розуміння студентом актуального освітнього змісту;

глибинне осмислення кожним фундаментальних залежностей як по суті закону теорії, поняття;

корекція адекватності володіння студентами науковою інформацією, консультаційні послуги щодо досконалості оперування здобутими знаннями;

проміжна рефлексія викладачем обраних форм і методів результативності навчання;

керований пошук нових змістовних контекстів ситуативного використання опанованих наукових знань;

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Нове про педагогіку:

Експериментальне підтвердження запропонованої методики для вивчення мовленнєвого етикету
В основу нашого експерименту покладене припущення, що використання розробленої нами системи роботи, пов’язаної з роботою над мовленнєвим етикетом, позитивно вплине на мовленнєвий і інтелектуальний ро ...

Антиінноваційні бар'єри у професійній діяльності педагога та шляхи їх подолання
Упровадження нової ідеї, проекту або технології часто наштовхується на різні перешкоди, які названо анти-інноваційними бар'єрами. Антиінноваційні бар'єри (франц. barriere — перешкода, перепона) — зов ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com