Основні напрями формування граматичної будови мови у дітей із загальним недорозвиненням мови III рівня

Педагогіка і освіта » Проблема формування лексико-граматичних засобів мови » Основні напрями формування граматичної будови мови у дітей із загальним недорозвиненням мови III рівня

Сторінка 3

Отже, в самому початку логопедичної роботи діти орієнтуються на розуміння цілісних словосполучень, підкріплених наочною дією, а не на звукові відмінності слів.

З неговорячими дітьми, погано розуміючими звернену до них мову (при нормальному слуху і первинно підлягаючому зберіганню інтелекті), логопедична робота починається з багатократного промовляння ситуації.

Дорослий, використовуючи ситуативні моменти режимних процесів, прогулянки і т.д., називає предмети, які бере дитина, називає дії, які скоює дитина або дорослий з цим предметом, називає ті відчуття, які випробовує дитина (холодно, тепло, смачно і т.д.).

Дорослий говорить короткими пропозиціями з 2 - 4 слів, роблячи паузи, одні і ті ж словосполучення він повторює по 2 - 3 рази, одні і ті ж слова вживає в різних граматичних формах, які відображають різні взаємостосунки званих предметів. Всі слова промовляються природними інтонаціями, без скандування слів по складах, але з обов'язковим, дещо нарочитим виділенням ударного голосного, для чого ударний голосний трохи розтягується. Вся мова логопеда насичена питаннями, зверненими до дитини. У дітей повинна створюватися потреба спілкуватися з дорослими за допомогою тих мовних засобів, які є в їх активному словнику (вигуків, окремих складів, звуконаслідувань, обривків слів, жестів).

Після того, як дитина чула багато раз назви предметів, які він брав, обмацував і розглядав, або чув назви дій, які скоював сам, можна попросити принести знайомий предмет або виконати яке-небудь доручення, пов'язане з цим предметом. Якщо дитина не розуміє те, про що його просять, дорослому треба самому узяти цей предмет і ще раз його назвати, а потім назвати що скоюється з цим предметом дію.

В роботі з неговорячими дітьми фахівці (Лалаєва Р.И., Серебрякова Н.В., Жукова Н.С., Мастюкова Е.М., Филичева Т.Б.) не рекомендують перенавантажувати їх пасивний лексикон словами з відвернутим значенням або узагальнюючими словами.

Матеріалом для проведення занять можуть бути іграшки, предмети домашнього побуту, одяг, посуд, пищати і т.д.

Виконуючи дії з предметами, діти омовляють їх: п’ю молоко, пляшку, дму на молоко. У них виробляється уміння відповідати на питання і задавати їх придумувати пропозиції по слову, опорним словам, по серії картинок, складати загадки про предмети, давати порівняльний опис двох або більш предметів. Заохочується різноманіття варіантів відповідей, що сприяє більш активному вибору необхідної граматичної форми відповідного слова, виховує інтерес до слова і засобів мовної виразності.

При формуванні граматичних навиків використовуються різні види вправ: репродукція словосполучень, імітаційні, підстановлювальні і трансформаційні вправи. Такі вправи носять комунікативний характер, вони близькі до процесу спілкування. Для автоматизації граматичних структур послідовно відпрацьовуються різні моделі пропозицій: н. п. і злагоджене дієслово (Вова сидить); н, п., злагоджене дієслово і пряме доповнення (Хлопчик читає книгу); н. п., злагоджене дієслово і два залежні відмінки (Мама дала дівчинці книгу - дат і вин. п); н. п., злагоджене дієслово і два інші залежні відмінки (Дівчинка малює будинок олівцем) (вин. п. і т.п.) і т.д.

Зрозуміло, дитину не повідомляється ніяких відомостей по граматиці, робота передбачає практичне знайомство з самими частотними моделями словозміни і словотворення, побудови пропозицій. Загальний порядок роботи над будь-якою граматичною категорією наступний: спочатку дитина спостерігає, як конструює певну модель логопед, потім включається в наслідувальну мовну діяльність, вживаючи і ізольовану граматичну форму, і граматичну форму в розгорненій мові. Аграматизм у власній мові згладжується при попереджуючому подоланні імпресивного аграматизму.

Процес практичного засвоєння дітьми граматики має специфічні особливості, оскільки формування понять здійснюється на основі особливих форм аналізу і синтезу, що приводить до абстракцій і узагальнень. Граматичні поняття характеризуються більшою абстрагованістю, оскільки маються на увазі не окремі слова і пропозиції, а то загальне, що лежить в основі їх освіти, поєднання і зміни. Оволодіння граматичною будовою йде одночасно із збагаченням словника і практичним освоєнням пропозиції як одиниці мови. Засвоєння граматичної будови - це диференціація (розділення, вичленяє, розчленовування) по слуху і запам'ятовування мовних уявлень про те, як і коли, використовуються в мові певні елементи: суфікси, приставки, приводи, закінчення і т.д.). Використовуються бесіди, спостереження за предметом і дією, ігри, опора на вербальний зразок і т.д. Засобами навчання мові є дидактичний матеріал, мовний матеріал педагога, організація вправ, вибір побутових ситуацій для використовування у практиці спілкування дітей.

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Наочно-образне мислення в навчальній діяльності першокласників
Мислення молодшого школяра носить наочно-образний характер. Наочність мислення проявляється в тому, що цю чи іншу мислительну операцію учень може виконати тоді, коли за словами приховані конкретні пр ...

Практична реалізація міжпредметних зв'язків при вивченні курсу “Трактори та автомобілі”
Важливу роль в успішному вивченні пристрою і роботи механізмів і систем трактора й автомобіля відіграє реалізація зв'язків теоретичного навчання по предметі «Трактори й автомобілі» із загальноосвітні ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com