Особливості оволодіння граматичною будовою мови в онтогенезі і при дизонтогенезе

Педагогіка і освіта » Проблема формування лексико-граматичних засобів мови » Особливості оволодіння граматичною будовою мови в онтогенезі і при дизонтогенезе

Сторінка 3

У дітей з порушеним мовним розвитком формування граматичної будови мови відбувається з більшими труднощами, ніж оволодіння активним і пасивним словником. Це обумовлено тим, що граматичні значення завжди більш абстрактні, ніж лексичні, а граматична система мови організована на основі великої кількості мовних правил.

Граматичні форми словозміни, словотворення, типи пропозицій з'являються у дітей з ОНР, як правило, в тій же послідовності, що і при нормальному мовному розвитку. Своєрідність оволодіння граматичною будовою мови дітьми з ОНР виявляється в більш повільному темпі засвоєння, в дисгармонії розвитку морфологічної і синтаксичної системи мови, семантичних формально-мовних компонентів, в спотворенні загальної картини мовного розвитку.

Третій рівень характеризується тим, що у випробовуваних є чітка і добре усвідомлена відмінність деяких граматичних форм; разом з цим є граматичні форми, відмінність яких нестійкий, залежить від варіанту методики. Розрізнення прикметників по роду у більшості дітей взагалі відсутнє.

Недостатнє розуміння граматичних форм є слідством недорозвинення активної мови, мовного досвіду в цілому, відсутність якого перешкоджає виробленню так званого відчуття мови, завдяки якій нормальна дитина емпірично опановує всією складною системою граматики російської мови.

Дослідники (Н.З. Жукова, Л.Ф. Спірова, З.Н. Шаховськой) виділяються наступні неправильні форми поєднання слів в пропозиції при ОНР:

1) неправильне вживання родових, числових, відмінкових закінчень іменників, займенників, додавальних (копає лопата, червоний кулі, багато ложков);

2) неправильне вживання відмінкових і родових закінчень кількісних чисельників (немає двох гудзиків);

3) неправильне узгодження дієслова з іменниками і займенниками (діти малює, вона впав);

4) неправильне вживання родових і числових закінчень дієслів в минулому часі (дерево впало);

5) неправильне вживання прийменниково-відмінкових конструкцій (під столу, в будинку, із стакан).

При цьому у дітей виявляються як загальні, так і специфічні аграматизми. Вони характерні як для нормального, так і для порушеного мовного розвитку.

Несформованість граматичної будови мови виявляється в неправильному вживанні прийменниково-відмінкових конструкцій: родового відмінку в позначенні місця (приводи З, БІЛЯ, БІЛЯ, ЧЕРЕЗ, З-ПІД), знахідного відмінку для позначення доланого простору (привід ЧЕРЕЗ), давального відмінку для позначення особи, до якої направлений рух, і місця руху (приводи До, ПО), прийменникового відмінку для позначення місця (приводи В, НА). Діти часто пропускають приводи або не вживають їх взагалі.

Майже у всіх дітей спостерігаються відхилення при використовуванні в мові форм називного і родового відмінків множини деяких іменників (вікна - вікни).

Часто припускаються помилки у вживанні словосполучень, що включають кількісні чисельники (п'ять стільця). Рідше спостерігається неправильне узгодження прикметників з іменниками в роді, числі, відмінку.

У дітей з III рівнем мовного розвитку виявляється несформованість навиків практичного словотворення: відносні прикметники від іменників (морквяний – моркв'яний), зменшувально-пестлива форма (відро-відерочко).

Таким чином, у дітей з нормальним мовним розвитком і при ОНР формування граматичної будови мови відбувається в тій же послідовності, проте у останніх цей процес найбільш утруднений часто в мові спостерігаються неправильні форми поєднання слів в пропозиції, що виражається в неправильному вживанні різних закінчень зокрема, формування зв'язків узгодження, управління і примикання в словосполученні протікає в утрудненій формі.

Страницы: 1 2 3 

Нове про педагогіку:

Види і форми організації навчання студентів
Одним з важливих питань, яке розглядає сучасна теорія навчання (дидактика) - ас питання форм організації навчально-виховного процесу. Якщо зміст навчання виповідає на питання "чому вчити?", ...

Психолого-педагогічна характеристика пізнавальних можливостей учнів у навчанні історії
Пізнавальні особливості школярів визначають актуальність розвитку на уроках тих або інших процесів сприйняття історичного минулого, його аналізу й оцінки, формування й удосконалювання мотивів вивченн ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com