Мовленнєва компетенція, як складова іншомовної комунікативної компетенції

Педагогіка і освіта » Формування англомовної мовленнєвої компетенції учнів 5 класу з використанням відеоматеріалів » Мовленнєва компетенція, як складова іншомовної комунікативної компетенції

Сторінка 2

Вправи для навчання підготовленого монологічного мовлення: відтворення зв'язних висловлень з деякою модифікацією; складання ситуації чи розповіді; опис малюнку чи серії малюнків; відтворення ситуацій, у яких використані названі слова; переказ; передання інформації декількома фразами; складання плану прослуханої розповіді; виклад діалогів у монологічній формі тощо. Вправи для навчання непідготовленого монологічного мовлення: придумування заголовка та його обґрунтування; опис картини чи карикатур, не пов’язаних з темою, що вивчається; обґрунтування власного судження чи відношення до фактів; оцінка прослуханого чи прочитаного .

Аудіювання – усний рецептивний вид. В методичному плані навчання аудіювання – це спеціально організована програма дій з текстом, що сприймається на слух. Оскільки це внутрішня діяльність, яка не піддається спостереженню, то необхідно поступово навчати окремих дій, які є її складовими компонентами. Ці дії є об'єктом цілеспрямованого формування і розглядаються як проміжні цілі навчання аудіювання. Досягнення проміжних цілей проходить поетапно. На кожному етапі формуються відповідні механізми аудіювання мовленнєвих одиниць різних рівнів: 1) словоформи, вільного словосполучення, фрази 2) понадфразової єдності, 3) цілого тексту. За допомогою цих дій розвивається механізм прогнозування, який відіграє дуже важливу роль у сприйманні мовлення на слух.

До підготовчих вправ належать: вправи для навчання мовленнєвого слуху; вправи для навчання ймовірнісного прогнозування; вправи для розвитку короткочасної і словесно-логічної пам'яті. До мовленнєвих вправ належать: вправи для навчання сприйняття діалогічного мовлення «зі сторони»; вправи для навчання сприймання діалогічного мовлення за участі в діалозі; вправи для навчання сприймання монологічного мовлення.

Читання – письмовий рецептивний вид МД, який включає техніку читання (ТЧ) і розуміння того, що читається.

Формування вмінь читання складається з трьох етапів. На першому етапі основним завданням є розвиток навичок ТЧ вголос і про себе/мовчки та досягнення швидкості читання, яка становить 300 друк. знаків/хв. Це включає мовний і смисловий аналіз. На другому етапі ставиться завдання навчити учнів читати вголос про себе складніші тексти пізнавального характеру, що представлені в підручнику та читанці (Reader). З метою подолання труднощів розуміння тексту проводиться лексичний, граматичний, структурний і смисловий аналіз, використовується переклад. На третьому етапі учні повинні вміти читати без словника з метою отримання основної інформації, або зі словником – для повного розуміння змісту тексту, що включає до 6% незнайомих слів.

Виділяють такі типи читання: ознайомлювальне (розуміння основного змісту тексту); вивчаюче (повне розуміння тексту) та переглядове/вибіркове (читання з метою пошуку необхідної/цікавої інформації).

Використовують такі некомунікативні вправи: на розвиток графемно-фонемних зв’язків, з техніки читання ізольованих слів і словосполучень, на прогнозування форми слова, розвиток навичок синтагматичного членування речень та їх інтонаційного оформлення, на розширення поля читання та швидкості сприймання навчального тексту; та комунікативні вправи: прогнозування змісту тексту за заголовком, різні види запитань у тестовій формі, анотування, складання плану тексту тощо.

Письмо – писемний продуктивний вид МД, який виступає засобом навчання. Навчання техніки письма складається з навчання графіки, каліграфії та орфографії. На початковому етапі формуються вміння каліграфії та вміння, пов'язані зі звуко-літерними відповідностями; на середньому етапі – орфографічні вміння; на старшому етапі – вдосконалення вмінь.

Для формування орфографічних навичок використовуються вправи з аналізу, вправи на ідентифікацію і диференціацію. Для формування лексико-граматичної правильності письма найбільш поширеними є вправи на запитання-відповіді з частковою зміною мовного матеріалу на трансформацію мовного зразка, на підстановку, на розширення та скорочення, диктанти. Для формування дій, що забезпечують виклад власних думок в писемній формі, наприклад у п’ятому-шостому класах, використовують такі види вправ, як відповіді на запитання щодо змісту тексту та складання запитань до тексту.

Також, окрім оволодіння чотирма видами МД, мовленнєва компетенція − це ще й вміння адекватно і доречно практично користуватися мовою в конкретних ситуаціях (висловлювати свої думки, бажання, наміри, прохання тощо), використовувати для цього як мовні, так і позамовні (міміка, жести, рухи) та інтонаційні засоби виразності мовлення.

Страницы: 1 2 

Нове про педагогіку:

Вплив застосування тактичних вправ на психофізіологічні показники баскетболісток
Як відомо, психофізіологічні показники важко піддаються розвитку, і саме тому одержання статистично значимих розходжень між показниками, отриманими до проведення експерименту й показниками, отриманим ...

Особливості застосування культурологічного підходу при вивченню астрономії у школі
Специфіка астрономії і як науки, і як учбового предмету обумовлює особливі труднощі викладання її в школі. Ці труднощі мають деякий загальний характер і окремі особливості при засвоєнні що вчаться де ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com