Профілактика адиктивної поведінки у загальноосвітньому навчальному закладі

Педагогіка і освіта » Позакласна дозвільна діяльність школярів-підлітків як фактор корекції аддиктивної поведінки » Профілактика адиктивної поведінки у загальноосвітньому навчальному закладі

Сторінка 3

Цінність програми полягає в тому, що вона спирається на психологічні особливості підліткового віку та враховує підліткове соціокультурне середовище, доступ у яке для дорослих обмежений віком, соціальним статусом, стилем комунікації. Навчання здорового способу життя за методом «рівний-рівному» — це суспільно корисна діяльність молоді, у процесі якої передаються знання, формуються вміння та навички здорового способу життя, що сприяє попередженню поширення в молодіжному середовищі таких негативних явищ, як табакокуріння, алкоголізм, наркоманія, хвороби, що передаються статевим шляхом, ВІЛ.

У практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів України з 2000 року також упроваджується Комплексна програма формування навичок здорового способу життя в дітей і підлітків (за проектом «Діалог»), до якої ввійшли авторські програми психолого-педагогічних тренінгів: «Як стати вільним і улюбленим (профілактика куріння та інших форм поведінки залежності в підлітків 12—16 років», «Як бути цілісним і контролювати своє життя» (профілактика алкогольної залежності в підлітків і молоді) — автор Коструб О.П., «Життя без гачка» (профілактика тютюнокуріння та інших форм залежної поведінки), «Як стати творцем свого життя. Я — це Я» (профілактика залежної поведінки, формування позитивної «Я-концепції»); «Підлітковий алкоголізм –дорога в нікуди», Програма валеологічного тренінгу «Скажемо курінню – «Ні!» (автор Сомова І.Г.).

Особливістю програм проекту «Діалог» є те, що вони спрямовані на вторинну профілактику, оскільки цільовою групою виступають підлітки, які мають психологічну схильність до залежностей типу куріння, ігроманії, телеманії; і досвід уживання тютюну, алкоголю, наркотиків тощо.

Головною метою всіх програм цього проекту є навчання підлітків способів конструктивного розв’язання проблем, звільнення від психологічних залежностей, формування критичного мислення, позитивної «Я-концепції».

У той же час, вони не мають єдиного стрижня, який би об’єднував ці програми концептуально, змістовно та емоційно. На нашу думку, ці програми досить однотипні, і при їх застосуванні це слід ураховувати, щоб «не переборщити» з профілактикою.

Відомий педагог В. А. Сухомлинський зазначав, що тільки тільки разом з батьками спільними зусиллями, вчителі можуть дати дітям велик людське щастя. Саме тому, завдання соціальнго педагога домогти батькам встановити зв’язок з соціально-психологічною службою школи та педагогами. Таким чином, до завдань соціального педагога можна віднести наступні:

Налагодити тісний зв’язок школи з батьками.

Добиватись впливу органів місцевого самоврядування на батьків, діти яких порушують Статут школи.

Аналізувати стан навчальних досягнень учнів і виявити причини байдужого ставлення батьків до навчання і виховання власних дітей.

Пропагувати педагогічні знання, що зумовлять підвищення педагогічної грамотності батьків.

Допомагати батькам в оволодінні системою умінь, необхідних для організації діяльності дитини вдома.

Впровадження форм роботи з сім’єю, що сприяє гуманізації взаємовідносин „педагоги – батьки”. Батьки, вчителі та соціально-психологічна служба повинні стати партнерами, активними співучасниками творчого процесу виховання учнів.

Функції соціального педагога в работі з батьками:

Перша функція – ознайомлення батьків із змістом і методикою навчально-виховного процесу, що організовує школа, обумовлена необхідністю вироблення однакових вимог, загальних принципів, визначення мети і завдань виховання, добору його змісту й організаційних форм у сімейному вихованній у навчально-виховному процесі школи.

Друга функція - психолого-педагогічна освіта батьків.

Третя функція -залучення батьків до спільної з дітьми діяльності: участь у всіх формах позаурочної діяльності (походи, екскурсії, вечори, змагання, благоустрій школи); участь батьків у підготовці загально шкільних традиційних форм роботи (вечори-зустрічі випускників, свята Останнього дзвоника, спортивних змагань „Тато, мама , я – спортивна сімя”, свято квітів, виставок тощо); участь у профорієнтаційній роботі школи: (екскурсї на виробництво, зустрічі з цікавими людьми); участь у роботі ради школи, ради профілактики правопорушень, піклувальній раді школи; надання матеріальної допомоги в реалізації різних шкільних і класних заходів через установлення зв’язку школи з підприємствами , фірмами.

Четверта функція – коректування процесу виховання в родинах окремих учнів: надання психолого-педагогічної допомоги в процесі сімейного виховання різних категорій учнів, зокрема обдарованих дітей; надання психолого-педагогічної допомоги в розв’язанні складних сімейних проблем: підлітковий вік, профілактика формування шкідливих звичок, профілактика правопорушень; індивідуальна робота з неблагополучними родинами учнів (ця робота здійснюється спільно із правоохоронними органами ).

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Нетрадиційні форми організації занять
Нестандартний урок — це імпровізоване навчальне заняття, що має не­традиційну структуру. Назви уроків дають деяке уявлення про цілі, завдання і методику проведення таких занять. Найпоширеніші серед н ...

Мовленнєва компетенція, як складова іншомовної комунікативної компетенції
Основною метою навчання іноземної мови є оволодіння іншомовною комунікативною компетенцією. До компонентів іншомовної комунікативної компетенції належать мовна, мовленнєва та соціокультурна компетенц ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com