Поняття адикції у соціальних науках

Сторінка 2

Порушення тих чи інших функцій тягне за собою деформацію сімейних відносин.

Таким чином, порушення функцій сім’ї робить її дисфункціональною, що створює умови десоціалізації дитини. Процес соціалізації в підлітковому віці проходить особливо гострі форми. Батьківські вимоги та дисциплінарне вплив сильно позначаються на соціалізації дитини. І в першу чергу це проявляється у прагненні дитини звільнитися від батьківської опіки в підлітковому віці. Позбавлення від батьківської опіки є універсальною метою отроцтва. В західній психології відзначають, що емансипація здійснюється через послідовне заміщення ролі батьків у процесі соціалізації групою однолітків. Сім’я поступово втрачає свою привабливість і привабливість в порівнянні з групою однолітків, яка відтепер є носієм системи цінностей, норм поведінки і джерелом певного статусу. Сім’ї, для яких характерні найбільш глибокі дефекти соціалізації, вільно або мимоволі провокують дітей на раннє вживання психоактивних речовин і вчинення правопорушень.

Особливої шкоди розвитку особистості дитини і особливо підлітка завдають часті фізичні покарання. Психологічно ця шкода полягає в наступному: Батьки (батько, мати, опікун, піклувальник), систематично карають дитини, підлітка фізично, виступають для нього як антиідеал. Він ніколи не буде поважати такого батька, брати з нього приклад, внаслідок цього у дитини, підлітка затримується формування «ідеального» Я.

Часті фізичні покарання викликають у дитини, підлітка стан фрустрації. Часте фізичне покарання завдає шкоди самооцінці особистості дитини, підлітка, внаслідок чого у нього розвивається болісно чутливе самоусвідомлення, легко вразливе самолюбство.

Таким чином, відносини неблагополучною, дисфункціональної сім’ї відбиваються на всіх сферах життя дитини: знижується шкільні досягнення, вулична компанія замінює батьківський авторитет, в ній дитина отримує визнання. Все це приводить до соціальної та педагогічної занедбаності підлітка, іноді до затримок психічного розвитку та психічних відхилень, наслідком цього є вживання ПАР, правопорушення.

Неповна сім’я. Дефекти в структурі батьківської родини в сучасних умовах можуть негативним чином позначитися на формуванні особистості дитини, підлітка і також сприяють його десоціалізації. Один з негативних факторів неповної сім’ї - емоційний дискомфорт, який відчуває дитина, підліток в такій сім’ї.

Він характеризується комплексом психологічних реакцій і переживань: почуттям власної неповноцінності, ущербності, заздрощів, емоційного голоду та ін. Така ситуація викликає у дітей підвищений інтерес до своїх переживань із зневагою до переживань дорослих, часом агресивне ставлення до батька чи матері, які кинули сім’ю.

Найбільший емоційний дискомфорт відчувають хлопчики, що виховуються без батьків.

Проблемна сім’я. Проблемна сім’я є різновид неблагополучної родини. Вона характеризується суперництвом між батьками за чільне положення в сім’ї, відсутністю будь-якого співробітництва між членами сім’ї, роз’єднаністю, ізоляцією між батьками та дітьми. Пануюча в сім’ї конфліктна ситуація створює постійну атмосферу напруження, яка є нестерпною для дітей, підлітків, і вони прагнуть якомога менше перебувати вдома, «втекти» під будь-яким приводом на вулицю, де і проводять більшу частину часу. Проблемні сім’ї у багатьох випадках створюють умови для криміногенного формування неповнолітніх, оскільки в них порушується процес соціального контролю, відсутні емоційні зв’язки між батьками та дітьми.

Аморальна сім’я. У ній спостерігаються такі негативні фактори, як правопорушення, вчинені батьквам та іншими членами сім’ї, пияцтво та алкоголізм, систематичні конфлікти, що виливаються в скандали і бійки, розпусна поведінка батьків.

Криміногенна сім’я - така сім’я, члени якої здійснюють злочини. Іноді доводиться констатувати, що кримінальна діяльність є основним видом діяльності конкретної особи чи сім’ї в цілому. Згідно кримінологічних досліджень, судимість одного з членів сім’ї (найчастіше це батьки чи старші брати) збільшує ймовірність скоєння злочину іншими членами сім’ї, насамперед неповнолітними, в 4-5 разів.

Формування такої особистості відбувається, як правило, у вигляді реакції протесту проти батьків, школи і навіть проти суспільства в цілому. Це призводить до вибору референтної групи (еталонна група) або особи з асоціальної спрямованістю, у відносинах з котрими підліток змушений засвоювати їх цінності, поведінку, ролі, жаргон та інше.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Нове про педагогіку:

Содержание технологического образования школьников
Программа учебного предмета - один из основных учебно-программных документов, определяющих содержание обучения учащихся. Перечень формируемых при изучении учебного предмета знаний и умений конкретизи ...

Еколого-виховний компонент в роботі шкільних лісництв
Слід зазначити, що теорія шкільної та позашкільної екологічної освіти завдяки працям цих авторів у 80-х роках вийшла на якісно новий рівень. Були сформульовані і науково обґрунтовані основні принципи ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com