Поняття адикції у соціальних науках

Сторінка 10

Для вивчення того, наскільки для досліджуваних підлітків важливі і доступні певні життєві цінності, а також для виявлення внутрішньо особистісного конфлікту, викликаного суперечностями між важливістю і доступністю цих цінностей, використовується методика «Рівень співвідношення «цінності» (Ц) і «доступності» (Д) в різних життєвих сферах» запропонована О.Б. Фанталовою. Стимульним матеріалом у методиці є 12 цінностей. До них відносяться: активне діяльне життя, здоров’я, цікава робота, краса природи і. мистецтва, любов, матеріально забезпечене життя, наявність добрих і вірних друзів, упевненість у собі, пізнання, свобода як незалежність у вчинках і діях, щасливе сімейне життя, творчість.

Випробовуваним пропонується двічі провести попарне порівняння (ранжирування) цінностей: за ступенем значущості цінності і за ступенем доступності цих же цінностей. Потім підраховувався коефіцієнт дисоціації по кожній цінності. У результаті визначається інтегральний показник методики, який дорівнює сумі розбіжності по модулю всіх дванадцяти цінностей. На повну відсутність розбіжності в мотиваційній сфері указував нуль балів, тобто доступне те ж, що і цінне і, навпаки, те, що цінно - те і доступно. Повне незбігання цінного і доступного в даній сфері - 12 балів. Значний розрив між показниками «цінність» і «доступність» (Ц < Д) вказує на наявність внутрішнього конфлікту в тій або іншій сфері. Випадки Ц < Д означають відсутність прагнень або є індикатором внутрішнього вакууму.

Інтегральний (сумарний) показник «цінність-доступність», у свою чергу, свідчив про глибину не завжди усвідомленого стану включення особи у власні внутрішні конфлікти, про рівень внутрішньої особистісної незадоволеності, дискомфорту.

Для вивчення спектра психопатології в дослідження включалися хворі з різними варіантами девіантної поведінки відповідно до загальноприйнятої клінічної класифікації девіантної поведінки Б.Д. Менделєвіча. При відборі пацієнтів використовувалися відповідні критерії включення і виключення.

Відповідно до цілей дослідження процедура відбору підлітків передбачає два етапи діагностичної оцінки:

експертну клініко-психопато логічну кваліфікацію нозологічних форм граничних нервово-психічних розладів і девіантної поведінки;

експертну оцінку психологічних патернів девіантної поведінки.

При оцінці поведінкової норми і девіацій поведінки використовується психіатричний, психологічний, феноменологічний, віковий, тендерний, соціальний підходи.

Психіатричний підхід розглядає девіантну поведінку як еквівалент особливостей особи, сприяючих формуванню психічних розладів. Психологічний підхід розглядає девіантну поведінку у зв’язку з внутрішньо особистісним конфліктом, деструкцією і саморуйнуванням особистості. Феноменологічний підхід дозволяє враховувати всі відхилення від норми, аналіз суті мотивів поведінки людини. Віковий підхід розглядає девіації поведінки з позицій вікових особливостей і норм. Тендерний підхід дозволяє виділити стереотипи поведінки з урахуванням статі. Соціальний підхід орієнтований на зовнішні форми адаптації.

Наявність помірного функціонального напруження, передневротичних проявів, характерологічних особливостей (виражена реакція емансипації, схильність до делінквентності, надмірне захоплення комп’ютерними іграми) формує групу ризику девіантної поведінки. Наявність вираженого функціонального напруження, невротичних проявів, патохарактерологічних особливостей та різних варіантів девіантної поведінки формує клінічну групу.

Профілактичні заходи для групи ризику девіантної поведінки включають:

діагностику психічних та поведінкових розладів на донозологічному рівні;

психоосвітні програми;

поведінкове втручання (навчання батьків навичкам управління);

психологічна корекція в програмі «підліток - проблема»;

відеотренінг ефективності батьків для придбання ними нового досвіду взаємодії з власними дітьми; регламентацію інтенсивності ігрової діяльності (психоосвітні програми для підлітків та їх батьків, психогігієнічне консультування, стретч-гімнастика, зорова гімнастика, лікувальна фізична культура);

гігієнічну оцінку комп’ютерних ігор

наукову організацію праці (навчання) з формуванням навичок сприйняття персонального комп’ютера як елемента навчального процесу;

Тренінг формування соціальних навичок припускає пошук соціально прийнятних способів задоволення власних потреб підлітків і взаємодії з оточенням шляхом моделювання навиків адекватної поведінки (ролеві ігри), формування адекватної самооцінки (позитивне підкріплення), усвідомлення власних потреб і перенесення навиків з учбової ситуації в реальну життєву обстановку.

Страницы: 5 6 7 8 9 10 11

Нове про педагогіку:

Основні підходи до корекції заїкання дітей старшого дошкільного віку
Порушення плавності мовлення пов'язане з низкою причин як біологічного, так і соціально-психологічного характеру, тому в корекційній педагогіці дітей старшого дошкільного віку з розумовими вадами вик ...

Роль міжпредметних зв’язків у навчальному процесі професійної школи
В наш час розвиток науки та техніки привело до корінних змін у взаємозв’язку науки та виробництва, наука стає безпосередньою виробничою силою. Знання різних галузей не являються тепер ізольованими, в ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com