Оцінка фізичного стану і розумової працездатності школярів

Сторінка 2

Середній АТ (систолічний) у спокої = 104 мм.рт.ст.

Середній АТ (діастолічний) у спокої = 61 мм.рт.ст

Середній АТ (систолічний) після навантаження = 122 мм.рт.ст.

Середній АТ (діастолічний) після навантаження = 57 мм.рт.ст.

Середній АТ (систолічний )становив – 104 мм.рт.ст ; діастолічний – 61 мм.рт.ст. після фізичного навантаження 122/57. Різниця АТ після фізичного навантаження: систолічного – 17 %, діастолічного - 7 %

Отже, нормальною реакцією вважається прискорення ЧСС на 50-70%. Більш значні величини свідчать про нераціональну реакцію системи кровообігу на навантаження. У даному випадку реакція на навантаження була у нормі. Показники АТ при оцінці враховувалася аналогічно. У нормі систолічний АТ збільшується на 15-20 %, а діастолічний – знижується на 20-30 %. У нашому випадку спостерігаються показники у нормі.

Можна вважати, що дозоване фізичне навантаження проводилося за дотриманням відповідних норм і правил, що в подальшому дало позитивний відновлювальний ефект при занятті логічними іграми на розумову працездатність школярів. Методика визначення фізичних можливостей організму школярів показала здатність систем пристосовуватися до фізичних навантажень.

Для вивчення та діагностики розумової працездатності була використана методика вивчення уваги та концентрації, а саме “коректурна проба" – буквенний варіант (додаток №1). Школярам, які займаються логічними іграми було запропоновано до та після тренувань методику дослідження уваги. Їм представлявся бланк з різними буквами 40 рядів по 40 букв у кожному. Досліджувані повинні у кожному ряду вичеркнути визначену букву і підкреслити іншу. Робота проводилася на час з використанням максимальної точності. Час роботи – 1 хвилина.

Робота проводилася швидко і точно. Об’єм уваги оцінювався по кількості букв, які продивилися , концентрація – по кількості зроблених помилок. Таким чином по даній методиці оцінювалося два показники.

Норма об’єму уваги – 850 знаків і вище, концентрація – 5 помилок і менше. Методика використовувалася в групі та індивідуально.

Тест для вивчення методики уваги проводився на 20 школярах, декілька разів до тренування та заняття фізичними вправами. Результат показав, що після тренування логічними іграми, з напруженням розумової працездатності школярі допустили на 7-8 помилок на концентрацію та встигали дослідити до 500-700 знаків, це показує, що йшло навантаження на нервову систему та значно знижувалася розумова працездатність під впливом втоми.

Після заняття фізичними вправами кількість помилок у запропонованому тесті зменшилася на 3-4 у середньому на одну особу та кількість знаків, які школярі продивились збільшилась на 100-200 букв у середньому.

Отже, по даній методиці оцінилися два показника : концентрація та увага в досліджуваній групі. Концентрація зросла в середньому на 30-40 % , а увага дійшла до норми і зросла на 20-30 %.

Розумова працездатність школярів підвищилася та додала емоційну наснагу для подальших тренувань. Дозовані дихальні вправи з використанням статичних і динамічних напружень та додаванням симетричних, асиметричних і циклічних та загальнорозвиваючих вправ у поєднанні з рухливими іграми дало позитивний ефект для зняття втоми та розвантаження напруги. Це свідчить, що діти , які займалися фізичними вправами після тренування, стали краще думати та концентрувати свою увагу на грі довше, ніж до того, коли вони не були зайняті “фізхвилинкою’ та не відпочивали як слід .

Під спостереженням слід розуміти постійний нагляд за школярами зі сторони. Спочатку спостереження проводилося без втручання у тренування та використання додаткових умов роботи з дітьми. Пізніше під час застосування педагогічного експерименту контролювалося правильне використання запропонованої роботи та слідкування за тим, щоб дана робота з нашої сторони допомогла у подальшому ефективно використовувати та виконувати дані вказівки та знання під час тренування та заняття. Було використано численний ряд запропонованих принципів та зауважень з педагогічним напрямком. Насамперед принцип систематичності та поступовості, ціленаправленості, свідомості і активності учнів. Ставилися конкретні завдання з оволодінням необхідних знань та вмінь. Ми навчили самостійно самооцінювати дії учнів, виховувати творче ставлення до занять. Передбачили постійні вимоги до учнів, підвищували вимоги до здійснення шляхом поставлення перед ними постійно нових завдань.

Страницы: 1 2 3

Нове про педагогіку:

Характеристика функціонального стану сенсорних систем дітей
Ряд фахівців в галузі фізіології, фізичного виховання і спорту вважають, що формування і вдосконалення рухових навиків неможливе без участі сенсорних систем. Багато дослідників вказують, що залежно в ...

Організація сприймання естетичних явищ під час проведення екскурсій у природі
Мистецтво допомагає краще розуміти реальний світ, вчить бачити і любити прекрасне. Н. Г. Чернишевський називав мистецтво посібником життя. Воно не тільки допомагає пізнати світ, але й надихає людей б ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com