Характеристика розумової працездатності

Сторінка 1

На відміну від фізичної роботи розумова працездатність людини характеризується більшою інтенсивністю. У зв’язку з цим надмірний вид розумової праці впливає на функціональний стан організму людини. Особливо розумова працездатність збільшується при занятті школярів на тренуванні з логічних ігор, де нижче описується дослідження, яке ми проводили.

Схематично можна показати, що показники розумової працездатності людини (продуктивність, точність, швидкість роботи) у процесі робочого дня можна виділити періоди роботи і побудувати криву роботи. (рис. 1).

Рис. 1. Періоди кривої роботи (розділені вертикальними лініями)

впрацьовуваність

оптимальна працездатність

повна компенсація

нестійка компенсація

кінцевий порив

прогресивне зниження працездатності

а) максимальні резервні можливості

б) ефективність роботи

в) втома

Слід зазначити, що більшість дослідників вважають, що принципіальних відмінностей у кривій роботи при фізичній і розумовій праці немає, періоди роботи на кривій одні і ті ж. Відмінності є тільки в адекватних показниках і фізичній працездатності (продуктивності, точності і інших показників праці).

Необхідно підкреслити, що крива працездатності являється найбільш продуктивним критерієм для постановки раціонального режиму робочого дня.

На кривій роботи можливо більше або менше чітко відрізнити наступні періоди.

1) Період впрацьованості, який може продовжуватись від декількох хвилин до годин. Виражається він у поступовому підвищенні працездатності з деякими коливаннями продуктивності роботи. Це коливання продуктивності роботи спочатку обумовлене пошуками адекватного способу дії. Психофізіологічний зміст періоду впрацьовуваності зводиться до формування робочої домінанти, яка характеризується констеляцією (об'єднання в цілісну функціональну систему) нервових центрів, регулюючих ті функції , які забезпечують виконання роботи, до вироблення і засвоєння оптимального ритма (темпа) роботи. Слід підкреслити, що перехід до регуляції функції організму у робочому стані і формуванні робочої домінанти супроводжується певними, нерідко досить вираженими функціональними зрушеннями, неадекватному професійному розумовому напруженні. У зв’язку з цим у період впрацьовуваності спостерігаються виражені коливання ( із помітним короткочасним вираженням) вироблення чи продуктивності, точності і якості роботи, підвищення пульса, підвищенння кров'яного тиску, збільшення дихання. Для цього періоду, особливо при виконанні відповідальної професіональної розумової праці діяльності, характерне високе нервово-психічне збудження. З практичної точки зору важко максимально зменшити продовженість періоду впрацьовуваності, як можна швидше перевести організм у стан оптимальної працездатності. Виключне значення для цього має установка (мотивація) до розумової працездатності і вольові зусилля які долають зниження продуктивності.

2) Період оптимальної працездатності характеризується стабільною розумовою працездатністю. Функціональний стан організму визначається як «врівноважений робочий стан» . Всі зміни показників функцій організму адекватності тому навантаженні, яке витримує людина і лежить у критеріях фізіологічної норми. Слід підкреслити, що для отримання найбільш конкретних даних від реакцій організму на конкретну розумову роботу, необхідне це дослідження проводити в цей період.

3) Період повної компенсації непомітно і поступово переходить з періоду оптимальної працездатності. Тому виділення цих двох періодів на кривій роботі носить відповідальний характер. Відрізняючою рисою періода повної компенсації являється, по-перше: виникнення початкових признаків втоми, яке однаково, компенсується вольовим зусиллям людини і позитивною мотивацією його до роботи. Тому зовнішньо не спостерігається зниження працездатності (продуктивності, якості і інших показників роботи), які являються головним признаком втоми. В цей період об'єктивні признаки втоми «маскуються» і воно проявляється у працюючого у виді суб'єктивного відчуття втоми. По-друге, вольові зусилля, компенсують втому, реалізуються через фізіологічні механізми підвищення діяльності вегетативних функцій і неспецифічних зрушень нейрогуморальної системи, які забезпечують розумову роботу і активують процеси людини. Ці зусилля функцій організму при роботі, напрвлене на компенсацію і попередження зниження працездатності людини, пов'язано також з нервово-психологічним навантаженням. Тому в цей період на ряду від попереднього показника спостерігаються вегетативні зміни зі сторони вегетативних функцій. Але ці реакції відображають не стільки інтенсивність розумової працездатності, скільки нервово-психічне навантаження, яким вони супроводжуються .

Страницы: 1 2

Нове про педагогіку:

Аналіз методичної літератури із проблеми дослідження
Використання під час уроків і позакласних занять із математики елементів з її історії є не лише ефективним засобом розвитку інтересу учнів до предмета, але й має пізнавальне і виховне значення. Проте ...

Содержание технологического образования школьников
Программа учебного предмета - один из основных учебно-программных документов, определяющих содержание обучения учащихся. Перечень формируемых при изучении учебного предмета знаний и умений конкретизи ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com