Вплив професійних якостей соціального педагога й соціального працівника на взаємини із клієнтами Центрів соціальної допомоги родині й дітям

Педагогіка і освіта » Проблема спрямованості особистості соціального педагога » Вплив професійних якостей соціального педагога й соціального працівника на взаємини із клієнтами Центрів соціальної допомоги родині й дітям

Сторінка 1

Удосконалювання форм, змісту роботи центрів соціального обслуговування родини й дітей лежить у руслі рішення завдань по наданню ефективної допомоги батькам, у встановленні сприятливих внутрісімейних відносин у благо дітей. Структурами соціального обслуговування родини й дітей виконується велика робота в цьому напрямку, але очевидні досягнення в цій області не перекривають, проте, настільки ж явних недоглядів і недоліків.

Укажемо наступні, найбільш загальні недоліки:

- відсутність у працівників соціальної сфери (соціальних працівників, соціальних педагогів, і т.д.) комунікативних навичок, необхідних для встановлення з батьками й дітьми позитивних взаємин, як основи продуктивної взаємодії;

- категоріальний підхід до клієнтів центра як до нужденним, малозабезпеченим, або ж зневажає своїми прямими обов'язками, без обліку їхніх індивідуальних особливостей, віку, утворення, соціального статусу, культурного рівня й т.д.;

- формальне відношення фахівців установ соціального обслуговування родини й дітей, до роботи з родиною в цілому й з батьками зокрема, внаслідок домінування економічних форм допомоги, недооцінки ролі внутрісімейних відносин, їхнього виховного значення.

Фахівець, що має справа з родинами (соціальний працівник, соціальний педагог, психолог), повинен добре розуміти їхньої особливості, уміти вживати адекватних заходів, щоб прийти рятуйте! рішенні різного роду проблем і труднощів.

Фахівця, що працює в соціальній сфері від інших професіоналів відрізняє не тільки спеціальні знання, але й насамперед схильність до особливого відношення до своїх клієнтів, як дорослим так і дітям.

З одного боку, фахівець повинен визнавати, поважати їх соціальні, цивільні, особистісні права, навіть якщо ці люди перебувають у самім невигідному положенні, а це у свою чергу спричиняється необхідність вироблення позиції "поруч і разом".

З іншого боку, неприпустимо пред'являти до людини, мир якого індивідуальний і неповторний, тільки загальні мірки. Для встановлення психологічного контакту, партнерських відносин фахівець центра соціального обслуговування родини й дітей повинен учитися дивитися на мир очами тієї людини, тієї родини, тієї дитини, які виявилися у важкій життєвій ситуації. Варто постійно аналізувати власну діяльність, намагатися побачити будь-яку ситуацію із самих різних позицій, у різних аспектах. Це дозволяє працівникові соціальної сфери більш повно й вірно сприймати проблеми й потреби конкретних родин, застосовувати ефективні методи допомоги.

Сучасна парадигма гуманістичних суспільних відносин містить у собі, що випливають напрямки роботи:

1) забезпечення зміцнення внутрісімейних взаємин, через економічну й психологічну допомогу, через підтримку діяльності членів родини по самовдосконаленню й самопізнанню;

2) сприяння в створенні моральних, культурних, психологічних умов у середовищі перебування родини, необхідних для її існування;

3) допомога в нормалізації гуманістичних відносин і психологічного клімату в родині.

Позитивний ефект діяльності соціальних служб у цих напрямках, досягається шляхом виконання наступних умов:

По-перше, у фахівців і членів родини, з якими вони мають справу, необхідна наявність взаємних установок на надання й одержання індивідуальної допомоги. Тут більшу роль грає взаємини, що будуються на розумінні важливості спільної, погодженої роботи, в ім'я подолання труднощів, збереження родини в благо дитини.

Серед працівників соціального обслуговування, на жаль, поширена впевненість у тім, що взаєморозуміння з родиною, з батьками народжується саме по собі, тільки тому, що вони піклуються про дітей. Природно, ніякої справжньої взаємодії при цьому досягти не вдається. Важлива роль установи по наданню соціальної допомоги родині й дітям складається в цілеспрямованості, професійній грамотності надання допомоги родині, з урахуванням інтересів і проблем дитини й батьків.

По-друге, соціальні працівники, психологи, соціальні педагоги й батьки повинні постійно підвищувати свою особисту й соціальну компетентність.

По-третє, реальна практика соціального обслуговування родини повинна формувати стиль доброзичливості, співробітництва, що характеризував би роботу центра в цілому, і відносини із клієнтом зокрема. Орієнтуючись на таку роботу, зростає потенціал родини, а умовою зв'язку соціальних установ з родиною виступає оволодіння його фахівцями навичками спілкування. Процес установлення контакту з батьками й дітьми може бути лише в тому випадку, якщо фахівець свідомо, а не спонтанно, будує комунікативний процес, з огляду на конкретну ситуацію в родині, особливості її членів.

Страницы: 1 2

Нове про педагогіку:

Навчально-виховне значення позакласної роботи
Сучасна система біологічної освіти в Україні базується на поєднанні різних форм освітньої та виховної роботи. «Позакласна й позашкільна робота з учнями в більшості випадків нерозривно пов’язана з нав ...

Використання ситуаційних вправ в інноваційних навчальних технологіях
Одним з ефективних методів викладання економічних дисциплін є ситуаційні вправи. Цей метод набув великої популярності в навчальних закладах країн Західної Європи та США. Метод навчання за допомогою с ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com