Психологічні фактори спрямованості особистості соціального педагога

Педагогіка і освіта » Проблема спрямованості особистості соціального педагога » Психологічні фактори спрямованості особистості соціального педагога

Сторінка 3

В.Е.Чудновський, А.А.Бодалєв, Г.А.Вайзер, Є.Є.Вахромов, Н.Л.Карпова, А.В.Суворов, що досліджують феномен "сскладножиттєвих орієнтацій", тісно зв'язують його саме з метою й цілєполяганням людини й відзначають, що тільки в тому випадку, коли усвідомлена ціль діяльності (зовні або внутрішньо задана) буде прийнята як особисто значима, сама діяльність наповниться життєвим змістом.

Поняття мети й сенсу життя не тільки зв'язані між собою, але в ряді випадків і взаємозамінні (А.А.Бодалєв, Г.А.Вайзер, Є.Є.Вахромов, Н.Л.Карпова, В.В. Розанов, А.В.Суворов, М.М. Тарєєв В.Е.Чудновський). Виходячи із цього, можна сказати, що ціль, як і зміст, характеризується наступними ознаками: реалістичність і конструктивність.

Реалістичність визначається як відповідність мети наявним об'єктивним умовам, необхідним для її реалізації, і індивідуальним можливостям людини. Тобто, у процесі цілєполагання необхідно постійно аналізувати об'єктивну (соціальну) і суб'єктивну (особистісну) середовище, у якій буде здійснюватися рух до мети. Більше того, у прагненні до самореалізації й при виборі сфери й засобів самореалізації людина завжди змушена орієнтуватися на меті суспільного розвитку, соціальні норми.

Конструктивність відбиває ступінь позитивного (або негативного) впливу поставленої мети на процес становлення й успішність діяльності особистості; від того, наскільки конструктивна вихідна позиція особистості, її ціль, залежить можливість прогресивного розвитку людини. Отже, цілєполагання припускає постійний аналіз, прогнозування тих наслідків для особистості, які спричиняє досягнення мети й процес руху до неї.

Прогнозування, поряд з рефлексією власних інтересів, потреб і здатностей, є найважливішою умовою адекватного (реалістичного й конструктивного) цілєполягання. Як відзначає А.Ф.Коган, людина у своїй діяльності як мета схильний розглядати ту, прогноз якої є найбільш сприятливим.

Прогнозування в цілєполяганні опирається раціональний розрахунок, (пов'язаний з об'єктивними знаннями суб'єкта), і минулий досвід (особистий і суспільний), пов'язаний з моделюванням особистого майбутнього на основі уяви. Тобто, у процесі цілєполягання як механізми беруть участь інтелект і уява (яке, до речі, є важливою якістю креативної особистості), що дозволяє людині орієнтуватися в життєвих завданнях, що характеризуються невизначеністю й варіативністю можливостей.

А.Ф.Коган, досліджуючи цілєполягание в управлінській діяльності, розглядає поняття "дія цілєполягання" і визначає його і як засіб досягнення мети, і як засіб формування мети через її конкретизацію в процесі взаємодії суб'єкта з миром. Довільне (свідоме) цілєполягання, відзначає автор, являє собою дворівневий процес і включає, з одного боку, підпорядкування процесів, "дій цілєполягання" певній проблемі (сфері діяльності) і, з іншого боку, свідомий вибір одного з можливих варіантів -постановка конкретних цілей, опосередкованих самоінструкціями й самооцінкою, особистими інтересами, цінностями й здатностями . Крім того, процес цілєполягання представляється як побудова ієрархії цілей, тобто визначення стратегічної (генеральної) мети й підцілей, "екстремальних крапок" на шляху до неї; послідовне досягнення проміжних цілей веде людину до шуканого результату.

Все вищесказане дозволяє в змісті професійного цілєполягання, як компонента акмеологічної спрямованості особистості, виділити: усвідомлення соціально-педагогічних цілей (у тому числі, акмеологічне виховання школярів), вибір власних цілей педагогічної діяльності й професійного самовдосконалення, усвідомлення ієрархії цілей професійної діяльності й професійного самовдосконалення. Показниками сформованості даного компонента є: раціональність і конструктивність цілей професійної діяльності й професійного саморозвитку й уміння прогнозувати свій професійний шлях.

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Бесіда з викладачами іноземних мов
Теоретичне та практичне значення наукової роботи: систематизація та уточнення понять, виявлення суттєвих рис та якостей вчителя саме іноземної мови, виділення певних рекомендацій та порад, розкриття ...

Основні функції та принципи куратора вищої школи
До функцій куратора вищої школи належать виховна, організаторська, методично-інформаційна, координаційна, соціально-спрямовуюча. Виховна функція куратора включає його вплив через систему різноманітни ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com