Структура й типи педагогічної спрямованості

Сторінка 1

Необхідно також виділити дослідження структури педагогічної спрямованості. Так, Л.М. Ахмедзянова, розуміючи під її сутністю педагогічне покликання, у структуру включає:

неусвідомлений потяг до педагогічної діяльності;

усвідомлення об'єкта й змісту діяльності;

схильність до педагогічної діяльності й прагнення займатися нею, а також потреба в обраній професії.

Найбільшу ефективність педагогічної діяльності Л.М. Ахмедзянова зв'язує з потребою в обраній професії.

Н.В. Кузьміна, С.А. Зімічева, Г.А. Томілова в структуру включають такі параметри:

наявність і об'єкт педагогічної спрямованості (зв'язок суб'єкта переживання з об'єктами або окремими аспектами діяльності);

обґрунтованість (характеризує обсяг класу об'єктів, до яких є спрямованість);

усвідомленість;

готовність до педагогічної діяльності;

валентність як ступінь зв'язаності педагогічної спрямованості зі спрямованістю на мистецтво, літературу;

задоволеність професією вчителі;

опірність труднощам, громадськість;

цілеспрямованість;

потреба в педагогічній діяльності;

продуктивність у роботі;

можливість бачити й оцінювати продуктивність своєї праці.

На думку Л.М. Мітіної, під схильністю й потребою в педагогічній діяльності дослідники часто розуміють готовність займатися викладанням певного предмета, тобто неправомірно завишається роль предметної спрямованості вчителі на шкоду спрямованості на дитину.

Н.Д. Левітів педагогічну спрямованість визначав як властивість особистості (деякий загальний психічний стан учителі), що займає важливе місце в структурі характеру й виступає проявом індивідуальної й типової своєрідності особистості. Близький до такого розуміння Ф.Н. Гоноболін, що у структурі особистості вчителя виділяє педагогічні здатності й загальні особистісні властивості, називаючи їхньою спрямованістю. До спрямованості Ф.Н. Гоноболін відносить переконаність учителя, його цілеспрямованість і принциповість.

В.А. Сластьонін у номенклатуру особистісних і професійно-педагогічних якостей учителя включає професійно-педагогічну спрямованість, що представляє:

інтерес і любов до дитини як відбиття потреби в педагогічній діяльності;

психолого-педагогічну пильність і спостережливість (прогностичні здатності);

педагогічний такт;

організаторські здатності;

вимогливість, наполегливість, цілеспрямованість, товариськість, справедливість, стриманість, самооцінку, професійну працездатність.

А.И. Щербаков зв'язує розуміння сутності педагогічної спрямованості з комплексом професійно-значимих якостей учителі - загальногромадянських, морально-педагогічних, соціально-перцептивних, індивідуально-психологічних, а також умінь і навичок. На думку автора, професійно-педагогічна спрямованість корелює насамперед з індивідуально-психологічними якостями особистості (високі пізнавальні інтереси, любов до дітей і потреба в роботі з ними, адекватність сприйняття дитини й уважність до нього, прогнозування особистості, що формується, школяра, визначення умов і вибір засобів її всебічного розвитку й ін.). У рамках цього підходу сутність педагогічної спрямованості визначається через професійно значимі якості особистості вчителі, які представляються рядоположено.

Страницы: 1 2 3

Нове про педагогіку:

Виховання в учнів інтересу до занять фізичною культурою
Виховання в старших підлітків інтересу до занять фізичною культурою є предметом особливої уваги як у теорії педагогіки, так і в методиці фізичного виховання. Це пов'язано з тим, що в підлітковий вік ...

Навчання лексичної компетенції на письмі
Оволодіння лексичною компетенцією є дуже важливим при вивченні іноземної мови, оскільки не знаючи лексики, неможливо створити ніяких мовленнєвих конструкції. Знаючи граматику, але не знаючи лексику, ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com