Процес професійного самовизначення особистості в психолого-педагогічній літературі

Педагогіка і освіта » Проблема спрямованості особистості соціального педагога » Процес професійного самовизначення особистості в психолого-педагогічній літературі

Сторінка 3

Таким чином, психологічно виправданим і педагогічно доцільним розрізняти мотиви, органічно пов'язані зі змістом здійсненної діяльності (прямі мотиви й побічні мотиви ). У першому випадку людин трудиться заради тієї справи, яким зайнятий. Саме виникнення прямих мотивів є свідчення того, що дана діяльність здобуває безпосередню особисту значимість для людини.

До числа прямих мотивів трудової діяльності відносять свідомість свого боргу, переживання суспільної значимості своєї праці. Керуючись у процесі нецікавої для нього роботи почуттям боргу, людина не пристосовується до зовнішніх вимог, а засвоює їх. Почуття боргу не є побічним мотивом, тому що воно глибоко пов'язане з виконаною діяльністю, головним чином з її результативною стороною. Якщо людина побуждається до діяльності побічними мотивами, внутрішньо не пов'язаними з її змістом або результатом, то не можна сказати, що він трудиться заради тієї справи, яким зайнятий. Він пристосовується до зовнішніх вимог, але не засвоює їх. Він побуждається до праці на основі потреб і почуттів, які не зобов'язані своїм розвитком даної діяльності (наприклад, матеріальна зацікавленість, честолюбство й т.п.).

Для того щоб у процесі праці стимулювався розвиток людини, розкриття й розширення його творчих сил, необхідно, щоб центральними для людини були мотиви, внутрішньо пов'язані зі змістом здійсненної праці, а при відсутності інтересу до процесу праці - мотиви боргу й суспільної необхідності. У зв'язку із цим, організувати практичну діяльність студентів відповідно до виниклими до них здатностями, необхідно домагатися, щоб притягальною й спонукальною силою ставала для студентів основний зміст здійсненної діяльності, те, що становить її об'єктивний зміст, а не побічні супутньої даної діяльності обставини.

Не можна недооцінювати ролі й інших груп мотивів. Однак їхня значимість у структурі професійної спрямованості залежить від того, чи доповнюють вони мотив, що відповідає об'єктивному змісту професії, або "конкурують" з ним. У випадках, коли провідне положення займає мотив, що ставиться до другого - п'ятої групам, рівень професійної спрямованості в більшому або меншому ступені знижується. У ній виявляється ослабленої її серцевина - захопленість самим змістом праці. У мотивації професійного вибору повинна існувати основа (свого роду "психологічний атлас") мотиваційних факторів трудової діяльності, що охоплює всі можливі аспекти індивідуальної життєдіяльності, здатні визначити зміст мотивації професійного вибору, як універсальні, так і специфічні цілі різних форм професійної праці.

Ґрунтуючись на викладених міркуваннях, під рівнем професійної спрямованості розуміється ступінь відповідності провідного мотиву переваги професії (отже, особистісного змісту) об'єктивному змісту професії. При високому рівні спрямованості близьким і потрібним людині є найбільш істотне в даній діяльності, те, у чому складається її об'єктивне призначення. При низькому рівні спрямованості провідний мотив виражає потреба не стільки в діяльності, скільки в різних, пов'язаних з нею обставинах. Основний показник рівня - змістовність і глибина професійного інтересу з урахуванням його положення в системі мотивів, що утворять професійну спрямованість. Очевидно, що без досить високого рівня професійної спрямованості неможливо оптимальна взаємодія між людиною й працею, що обирають їм. Тільки при цьому умові можна прогнозувати успішний розвиток творчих і моральних сил особистості в процесі праці.

Таблиця 1.1 Ієрархічна класифікація мотиваційних факторів трудової діяльності .

Тип

Клас

Підклас

Внутрішні мотиваційні фактори

Можливості, що представляють професійною сферою для реалізації непрофесійних цілей

Спілкування

Психічне самозбереження й розвиток

Збереження й зміцнення здоров'я

Відпочинок і розваги

Реалізація матеріальних цінностей

Досягнення бажаного суспільного становища

Суспільна робота

Умови праці

Соціальні

Організаційні

Територіально-географічні

Фізичні

Власні мотиваційні фактори професії

Результат праці

Процес праці

Предмет праці

Зовнішні мотиваційні фактори

Фактори “інерції”

Звичне заняття

Стереотипи наявних соціальних ролей

Фактори “притягання-відштовхування”

Повсякденні еталони “соціального успіху”

Приклади

Фактори “тиску”

Вимоги об'єктивного характеру

Рекомендації, ради, вказівки

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Пошуки шляхів вдосконалення оптимізації учбової діяльності у молодших школярів
Про оптимізацію процесу навчання дають можливість судити критерії оптимальності. Критерій оптимальності - це ознака, на основі якої здійснюється порівняння можливих способів розв'язання педагогічних ...

Використання наочності
Використання наочності на уроках грамоти полегшує процес вивчання і закріплення звуків і букв, конкретизує поняття, зв’язані з навчанням грамоти; допомагає швидше засвоїти виучуване, дає можливість у ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com