Формування правосвідомості та культури особистості

Педагогіка і освіта » Формування правової свідомості учнів » Формування правосвідомості та культури особистості

Сторінка 2

Правова свідомість може поділятися на: буденну; професійну; наукову.

Буденна свідомість - сукупність знань, ідей, теорій, концепцій, почуттів, емоцій та інших ідеологічних і психологічних якостей основної маси громадянського суспільства відносно чинного та бажаного права і правової системи.

Професійна свідомість характеризується як сукупність юридичних професійних правових знань, почуттів, емоцій, оцінок, настанов, мотивів, що характерні для представників відповідної групи та формуються завдяки професійній діяльності й навчанню.

Наукова свідомість - сукупність наукових знань, теорій, доктрин, оцінок, емоцій і почуттів юристів-науковців відносно чинної та бажаної правової системи громадянського суспільства.

За ступенем узагальнення правову свідомість можна поділити на: масову; групову; індивідуальну. Масова свідомість - правосвідомість, що характеризує основну масу населення певної країни. Групова свідомість - характеризує правову ідеологію та правову психологію, що властиві певній групі населення країни. Індивідуальна свідомість - сукупність правових знань, емоцій та настанов конкретного суб'єкта відносно чинного чи бажаного права.

Правова культура - глибокі знання й розуміння права, ретельне виконання його вимог як усвідомленої необхідності та внутрішньої переконаності. Основними показниками рівня правової культури вважають: право, що відповідає вимогам справедливості та свободи; рівень правосвідомості громадян і посадових осіб, їхню переконаність діяти відповідно до вимог правових приписів; рівень культури творення та реалізації права; рівень якості роботи правоохоронних і правозастосовних органів та посадових осіб; якість системи законодавства, певний рівень законності й правопорядку.

В основі права лежить принцип справедливості, що характеризує моральний зміст нормативного характеру правил поведінки людей у суспільстві, встановлених і забезпечених державою. Законодавство являє собою зовнішній вираз права, визначає рівень свободи людини, яка постійно вступає у правовідносини з іншими людьми, колективами людей, державою та суспільством у цілому. Кожна приватна чи посадова особа, громадянин, особа без громадянства чи іноземний громадянин мають бути переконані в тому, що їхня діяльність відповідає вимогам правових приписів, Названі правові приписи характеризують рівень культури творення та реалізації права кожної посадової особи. Якісна праця посадових осіб цих органів є критерієм якості законодавства та його здійснення. Система чинного законодавства в Україні визначає також режим додержання законів усіма суб'єктами права і рівень правового порядку на певній території України чи в межах її кордонів. Правова культура має певну структуру, що охоплює правову психологію (правові почуття, емоції; оцінні поняття відносно права чинного та права бажаного; елементи настрою стосовно конкретних правових явищ і правових ситуацій), правову ідеологію (правові ідеї, правові теорії; правові поняття й категорії; правові принципи) та елементи поведінки (вміння і навички ефективної реалізації норм права в повсякденному практичному житті; правову активність громадян). До правової культури належать: правові знання, в тому числі знання конкретних норм права; дані про державний устрій, призначення держави, політичну систему суспільства; престиж юридичної професії, авторитет і ступінь розвитку юридичної науки; участь громадян в управлінні державою, стан законності й правопорядку; форми й методи правового регулювання, якість роботи правоохоронних органів.

Отже, правова свідомість і правова культура - це не тільки знання, розуміння і психологічне сприйняття чинного права, а й поведінка особи в межах чинної правової моделі.

Право і мораль - це важливі надбання культури людства, зокрема культури політичної, культури правової. Культура виникає і розвивається як наслідок практичної діяльності людей. Вона завжди характеризується національним змістом. В суспільній культурі народу обов'язково присутній нормативно-ціннісний матеріал, такий, як право, мораль та інші норми, що регулюють соціальну поведінку людей. Виникнення і розвиток права - це необхідна частина в розвитку культури народу. Право є необхідним елементом суспільної культури.

Політична культура включає в себе суспільне сформовані цінності, що визначають відношення до держави, державної влади, управління державою, функціонування державної влади. До політичної культури належать надбання суспільства в галузі державотворення, використання та розвитку держави, її захисту та збереження як цілісної і незалежної політичної організації народу. Оскільки політичні інтереси об'єктивні, стосуються всіх людей, що проживають в державі, то й цінності, що входять до політичної культури, мають загальнолюдське значення.

Страницы: 1 2 3

Нове про педагогіку:

Вчені ступені у Великобританії
Вчені ступені у Великій Британії присвоюються студентам, що успішно завершили курс навчання. Формально ступені одного рівня, отримані в різних університетах, нічим не відрізняються одне від одного, а ...

Ціль екологічного виховання
Ціль екологічного виховання - формування відповідального відношення до навколишнього середовища, що будується на базі екологічної свідомості. Це припускає дотримання моральних і правових принципів пр ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com