Розумовий розвиток: сутність, значення, проблеми

Педагогіка і освіта » Розумовий розвиток: сутність, значення, проблеми

Сторінка 10

Можна назвати чимало праць, у яких автори намагаються протиставити так звану школу мислення школі пам’яті і довести, яка зі шкіл є кращою. Це безплідні потуги, оскільки ”порожня голова не міркує” (П.Блонський).

Мислення, як відомо, не має власних джерел фактичного матеріалу. Цей матеріал дає йому пам’ять, якій, у свою чергу, для зберігання постачають його відчуття і сприймання (живе споглядання). З іншого боку, чим розвинутіше мислення тим краще людина запам’ятовує, йдеться перш за все про смислове запам’ятання. Отже, пам’ять і мислення у пізнавальній діяльності людини функціонують у нерозривній єдності, у такій же єдності їх необхідно розвивати в учнів. Це стосується й почуттів, й волі та інших підструктур психічного життя людини.

За Габріола, п’ятий крок до мудрості – викладання. Саме в процесі викладання створюються найсприятливіші умови для проникнення в сутність тих чи інших явищ, подій, процесів. Однак не все, що викладає вчитель, він глибоко розуміє. Це розуміння інколи приходить і через 5, 10 і більше років і приходить воно, як правило, в процесі пояснення (стає і самому ясніше). Як у старому анекдоті.

Вчитель питає хлопчика: ”Вовчику, ти вже зрозумів?”

Вовчик: ”Ні .”

Вчитель: ”Ще не зрозумів! Як же це так? Я вже зрозумів, а ти ще ні?”

І це може бути не жарт, а істина!

Як же найкращим чином реалізувати розвивальне навчання в школі? Коли ми поставили це запитання, зразу ж спливли у пам’яті наступні слова Т.Шевченка: ”Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя”. Але в цих рядках поет не має на увазі саме вчителя, не йому радить, як учити: йдеться безпосередньо про учнів, про їх навчальну діяльність, яка, безумовно, організовується вчителем.

На переконання директора Інституту генетики поведінки Університету штату Колорадо США Р.Пломіна та співробітника Інституту психології в Лондоні Дж.С.Де Фріза, дані проведеного ними масового експерименту дають підставу дійти висновку, що ті чи інші здібності, зокрема словесні і просторові, успадковуються в межах 50%, тобто визначаються генами. У той же час, ”успадкованість є способом пояснення того, що робить людей відмінними від інших, а не способом виявлення причин формування інтелекту певного індивіда”.

Щодо шляхів розвитку інтелекту учнів мислителі минулого мали різні погляди. Р.Декарт вважає, що треба розвивати швидкість думки, чіткість уяви та пам’ять. Швейцарський мислитель XVIII століття Л.Каспар визначав: ”Хочеш бути розумним, навчися розумно запитувати .” Німецький філософ І.Кант стверджував, що ”розум є здатність бачити зв’язок з окремим” [10, с.58]. Отже, вчити учнів умінню встановлювати зв’язки загального з окремим – один із найважливіших шляхів їх розумового розвитку.

Російський мислитель В.Бєлінський великого значення надавав емоційному фактору: ”Почуття – вогонь, думка – масло”. Дійсно, як свідчать спостереження, зв’язок розумового та емоційного факторів, наприклад, чітко проглядається у змісті таких емоцій як ”упевненість”, ”надія”, ”розчарування”. Емоційне життя пов’язане з пізнавальними психічними процесами і т. ін.

На думку німецького письменника Й.Гете, ”В людських справах . основна увага має бути звернена на мотиви”.

Відомий вітчизняний психолог першої половини ХХ століття Л.Виготський висунув і обґрунтував ідею, згідно з якою особистість має активно за допомогою засобів діяльності привласнювати історичний досвід людства, що знайшов своє відображення в предметах матеріальної та духовної культури. Засвоєння соціального досвіду не відбувається механічно, пасивно, воно змінює внутрішній світ, психіку особистості.

Страницы: 5 6 7 8 9 10 11 12

Нове про педагогіку:

Аналіз масового педагогічного досвіду професійної орієнтації у початковій школі
Перш ніж вивчити основні тенденції профорієнтаційної роботи у масовому педагогічному досвіді вчителів початкових класів, проаналізуємо функціонуючі на сучасному етапі джерела змісту освіти початкової ...

Пізнавальні завдання як засіб розвитку когнітивних процесів учнів
Пізнавальним завданням вважається вид доручення вчителя учневі, в якому міститься вимога виконати певні теоретичні або практичні дії, спрямовані на опанування певними елементами змісту освіти. Розвит ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com