Самостійна робота студента: сутність, види, вимоги. Роль викладача у організації самостійної роботи студента

Проектування системи керування самостійною роботою студентів може базуватися на певних поданнях.

Як фактор освоєння спеціальності самостійна робота може бути представлена з різних боків, а саме:

Самостійна робота як засіб педагогічної діяльності, що використовується педагогами з метою перебудови психологічних механізмів тих, кого навчають, їхнього досвіду, внутрішнього світу, що повинен бути результатом навчання;

Самостійна робота як навчальна діяльність, що припускає певні процедури, які виконують студенти в процесі навчально-пізнавальної, навчально-практичної й навчaльно-професійної діяльності;

Самостійна робота як вид студентської продукції;

Самостійна робота як умова навчання студентів у технікумі, що припускає самостійне засвоєння змісту навчання з дисципліни;

Самостійна робота як форма організації навчання;

Самостійна робота як провідний вид діяльності в процесі дослідницької роботи студентів;

Самостійна робота як високий pівeнь підготовленості студентів, виступає метою й результaтoм їхнього навчання й виховання.

Маючи на меті підвищення якості підготовки фахівців, треба поряд із повідомленням певних програмних відомостей, більш активно здійснювати керування процесом одержання й засвоєння знань студентами, особливо при самостійній роботі.

Певний внесок у вирішення цього завдання повинна внести більш peтeльнa розробка й впровадження в процес навчання сучасної, науково обґрунтованої навчальної допомоги. Навчальна допомога повинна виконувати не тільки інформаційну, але й організаційно-контролюючу й керуючу функцію.

Керуюча функція навчальної допомоги проявляється в рубрикації, у текстовому виділенні основних пропозицій навчального матеріалу, у наявності структурно-логічних схем, що виявляють, взаємозв’язок навчальних матеріалів в узагальнюючих висновках.

Для підвищення ефективності самостійної роботи студента навчальна допомога повинна також доповнюватися методичними вказівками, що виконують тільки кepівну й напрямну роль. 3міст цієї допомоги повинен вказувати, у якій послідовності варто вивчати матepіaл дисципліни, звертати увагу на особливості вивчення окремих тем і розділів, допомагати від6ирати най6ільш важливі й Heoбxідні відомості зі змісту навчальної допомоги, а також давати пояснення питанням програми, які звичайно викликають найбільші труднощі й призводить до помилок.

Професійний pіст фахівця, його соціальна затре6уваність як ніколи залежать від уміння виявити ініціативу, вирішити нестандартне завдання, від здатності до планування й аналізування результaтів своїх самостійних дій.

Це переорієнтує самостійну роботу із традиційної мети простого засвоєння знань, прид6ання вмінь і навичок, досвіду творчої й науково-інформаційної діяльності - на розвиток внутрішньої й зовнішньої самоорганізації май6утнього фахівця, що активно перетворює ставлення до одержуваної інформації, здатності ви6удовувати індивідуальну траєкторію самонавчання.

Відповідно головна ознака самостійної роботи полягає не в тім, що студент займається 6ез особистої участі й допомоги викладача, а в тім, що в його діяльності поєднується функція перекладу інформації в знання, уміння й функція керування цією діяльністю.

При здійсненні 6удь-яких інформаційних процесів (пошуки інформації, її з6еріганні, переробці, поширенні) студенти мають справу з науковими документами-довідниками, статтями, програмами, інструкціями, методичними вказівками, навчальними посі6никами й т.д., постійно їх як джерела інформації

Фахівець одержує су6'єктивне знання, від6ираючи, аналізуючи, синтезуючи, класифікуючи у відповідно до своїх індивідуальних потре6 (завдань) інформацію, що є в підручниках й навчально-методичних матеріалах.

На нашу думку, завдання, пропоновані студентам для самостійної роботи, націлені на розвиток методологічних знань й умінь, повинні припускати мобільну форму кінцевого продукту (і за обсягом, і за змістом). Організація самостійної роботи в контексті інформаційної діяльності - створення бібліографічного списку, анотації, реферату, огляду, таблиці, аналітичної довідки, діаграми, рецензії й т.д. Все це дозволяє студентові не тільки пройти весь шлях вирішення творчого завдання - від моменту зародження творчого задуму до його втілення в матepіaльнoму продукті, але й багаторазово відтворити творчий процес, обробляючи необхідні вміння в умовах, що змінюються. В остаточному підсумку це повинне призвести до розвитку здатності швидко й точно спрогнозувати, спланувати й скорегувати пізнавальні дії на будь-якому етапі інформаційних процесів.

Нове про педагогіку:

Методичні особливості вивчення ліній
У учнів І-ІІІ класів треба формувати чіткі уявлення точки, прямої і кривої лінії, відрізка, прямої. Завдання вчителя - навчити виділяти, називати і правильно показувати ці фігури, зображувати їх на п ...

Методичні вказівки до проведення бесід
Навчальний зображувальний матеріал в початковій школі аналізується за допомогою запитань, які ставить вчитель, виходячи із завдань уроку. Характер і послідовність запитань мають дуже велике значення ...