2. У контакті з викладачем поза рамками розкладу - на консультаціях з навчальних питань, в ході творчих контактів, при ліквідації заборгованостей, при виконанні індивідуальних завдань і т.д.
3. У бібліотеці, вдома, в гуртожитку, на кафедрі при виконанні студентом навчальних і творчих завдань.
Основне завдання організації самостійної роботи студентів (СРС) полягає у створенні психолого-дидактичних умов розвитку інтелектуальної ініціативи і мислення на заняттях будь-якої форми. Основним принципом організації СРС повинен стати переведення всіх студентів на індивідуальну роботу з переходом від формального виконання певних завдань при пасивній ролі студента до пізнавальної активності з формуванням власної думки при вирішенні поставлених проблемних питань і завдань. Мета СРС - навчити студента осмислено і самостійно працювати спочатку з навчальним матеріалом, потім з науковою інформацією, закласти основи самоорганізації і самовиховання з тим, щоб прищепити вміння надалі безперервно підвищувати свою кваліфікацію.
Дослідники С.І. Архангельський, В.А. Козаков, відповідно до структури навчального плану виділяють в основному два типи самостійної роботи:
а) обов’язкову – вона проводиться під час навчальних занять і при підготовці до них;
б) додаткову – вона проводиться понад, або за спеціальним індивідуальним планом (графіком) з урахуванням особистих інтересів і нахилів студeнтів.
В наявній літературі з проблем самостійної роботи студентів відзначається, що ефективність самостійної роботи студентів залежить від організації, змісту і характеру знань, логіки навчального процесу, взаємозв'язку наявних і передбачуваних знань у даному виді самостійної роботи, результатів ії виконання тощо.
При вивченні кожної дисципліни організація СРС повинна представляти єдність трьох взаємопов'язаних форм:
1.Позааудиторна самостійна робота;
2. Аудиторна самостійна робота, яка здійснюється під безпосереднім керівництвом викладача;
3. Творча, в тому числі науково-дослідницька робота.
Позааудиторна самостійна робота студентів – це форма навчання, яка:
1) розв’язує конкретні задачі в конкретній навчальній ситуації;
2) виробляє у студента психологічну установку на самостійне поповнення своїх знань і умінь при розв'язанні поставлених задач;
3) сприяє формуванню у студента необхідного обсягу знань, умінь і навичок, що є поштовхом до просування вищих рівнів розумової діяльності;
4) виступає важливою умовою самоорганізації, самодисципліни студента;
5) забезпечує педагогічне керівництво самостійною навчальною і науковою діяльністю студента в процесі навчання.
Такий підхід до самостійної роботи дозволяє зняти суперечність між зовнішньою обумовленістю у навчальному процесі і суттю, яка зумовлює розвиток та оптимальне виявлення в діяльності студента пізнавальної активності та самостійності, розвиток його пізнавальних здібностей.
Виходячи з вищезазначеного, самостійна робота студентів в конкретній ситуації надає можливість розв’язання конкретної задачі з вироблення психологічної установки на подальше самостійне поповнення знань. Отже, роль позааудиторної самостійної роботи студентів полягає в опануванні студентами навиків самоосвіти, вмінні аналізувати процеси і явища.
Аудиторна самостійна робота може реалізовуватися при проведенні практичних занять, семінарів, виконанні лабораторного практикуму і під час читання лекцій.
При читанні лекційного курсу безпосередньо в аудиторії необхідно контролювати засвоєння матеріалу основною масою студентів шляхом проведення експрес-опитувань з конкретних тем, тестового контролю знань, опитування студентів у формі гри "Що? Де? Коли? "І т.д.
На практичних і семінарських заняттях різні види СРС дозволяють зробити процес навчання більш цікавим і підняти активність значної частини студентів у групі.
Нове про педагогіку:
Наука як інструмент організації ШIС
Еволюція та прогресування людини завжди стимулювалось спробою пізнати закономірності навколишнього середовища та визначити своє місце й значення в ньому. Якщо Людина знаходила (чи знаходить) відповід ...
Активні операції комерційного банку
Дати загальну оцінку кредитно-інвестиційного портфелю банка. Визначити, який вид активних операцій займає найбільшу питому вагу. Провести порівняння з аналогічними показниками інших банків. Потрібно ...