Виховання національної самосвідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах

Педагогіка і освіта » Виховання національної самосвідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах

Сторінка 6

Результати опитування керівників гуртків показали нерозуміння ними сутності змісту поняття „національна самосвідомість”. Тобто, навчаючи дітей основ народних мистецтв, педагоги недостатньо усвідомлювали сутність поняття „національної самосвідомості”.

На основі методик А. Березіна, Р. Берези, В. Борисова, П. Щербаня нами розроблено власну методику оцінювання рівня вихованості національної самосвідомості підлітків та складено анкети, теми для індивідуальних бесід. Анкети були закритими, відкритими, із ситуативними запитаннями та у вигляді таблиці, у якій учні самостійно давали оцінку власним особистісним якостям. Запитання анкети спрямовувалися на виявлення рівня знань історії та культури своєї національної спільноти; усвідомлення та відчуття гордості за національну приналежність до українського народу; поваги та толерантності до людей і культур інших народів.

Застосування розроблених критеріїв та показників у дослідно-експериментальній роботі стало передумовою для визначення трьох груп підлітків, кожна з яких відображала рівень вихованості національної самосвідомості: високий, середній, низький. До високого рівня було віднесено підлітків, які мали глибокі знання з історії і культури своєї нації, завжди готові були до спілкування, дружби, добрих взаємин із представниками інших націй при збереженні власної ідентичності. Їм притаманне почуття гордості за приналежність до українського народу, вони позитивно висловлюються про свій народ. Вихованці брали активну участь у масових заходах, присвячених відродженню культурних цінностей держави, дотримувалися народних традицій, звичаїв, обрядів у повсякденному житті. Середній рівень притаманний тим учням, які мали поверхові знання з історії і культури своєї нації; вивчали цінності культури з необхідності, переважно тільки на заняттях, не виявляли активності на масових заходах. Вони ідентифікували себе з українським народом, але мали почуття національної меншовартості, неповноцінності. Їм притаманна обережність і недовіра у ставленні до представників інших етносів; народних звичаїв вони дотримувалися вибірково, епізодично; запобігали псуванню і нищенню культурних цінностей нації, але не сприяли їх відродженню. Низький рівень характеризував вихованців, у яких знання з національної історії і культури поверхові або зовсім відсутні, ці діти не виявляли зацікавленості до їх вивчення. Вони не вбачали сенсу у відродженні культурних цінностей, відмовлялися від участі у масових заходах, що були спрямовані на вивчення народних традицій та обрядів, а також не дотримувалися цих народних традицій у житті. У них відсутнє почуття національної гідності, розвинене почуття національної меншовартості. Їм властиве штучна ізоляція себе від спілкування з представниками інших націй, у стосунках з ними виявляють неповагу, ігнорують все національне інших народів; не вбачають сенсу у відродженні культурних цінностей нації.

Одержані результати констатувального етапу експерименту показали переважно середній рівень вихованості національної самосвідомості учнів - 43,3 %, 30,4 % - високий рівень та 26,3 % - низький рівень національної самосвідомості. Такий розподіл відсоткового співвідношення рівнів вихованості національної самосвідомості був зумовлений суттєвими прогалинами у знаннях учнів народних звичаїв, традицій, обрядів, видів мистецтв, історії рідного краю. З метою підвищення відсоткового співвідношення учнів з низьким та середнім рівнем було визначено подальший шлях проведення дослідно-експериментальної роботи, основним напрямом якої стала розробка інтегрованої програми, спрямованої на вивчення національної культури.

У другому розділі „Експериментальна перевірка ефективності виховання національної самосвідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах” обґрунтовано та розроблено педагогічні умови виховання національної самосвідомості в учнів, зміст, форми і методи виховання національної самосвідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах, розкрито особливості виховної роботи, визначено основні засади та організацію формувального етапу педагогічного експерименту, викладено його методику та результати.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Нове про педагогіку:

Модель індивідуалізації виховання юного спортсмена
Побудова зразкової моделі індивідуалізації виховання юного спортсмена включає наступні етапи: вивчення тренером особистості підлітка; проектування особистісних властивостей і якостей, здійснення груп ...

Особливості групової форми навчання для підвищення ефективності уроків біології у 8 класі
Найважливішими умовами всебічного і гармонійного розвитку кожного школяра є, з одного боку, організація навчального процесу, яка сприяє формуванню справжніх колективів, в які включений цей школяр, а ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com