Виховання національної самосвідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах

Педагогіка і освіта » Виховання національної самосвідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах

Сторінка 5

Теоретичний аналіз наукових джерел показав, що проблема виховання національної самосвідомості знаходить відображення як у теоретичних джерелах давніх часів, так і в працях сучасних філософів, психологів, педагогів. Сутність національної самосвідомості досліджувалася на основі положень, у яких нація розглядається як спільнота громадян однієї держави, що виникає внаслідок інтеграції етнічних спільнот на основі спільності території, економічного життя, правової системи, державної мови та поступово веде до формування єдиної свідомості, а також загальнонаціональної культури, яка є сукупністю цінностей етнічних культур.

У дослідженнях О. Білас, В. Борисова, П. Горохівського, І. Єгорової, В. Чорнобай, А. Фрідріх, національну самосвідомість розглядають як самоідентифікацію особистості, що виражається в усвідомленні приналежності до поліетнічної нації, осягненні національних цінностей, історії, традицій, культури, мови і звичаїв свого народу, спільності історичної долі. Тому дослідження виховання національної самосвідомості здійснювалося у гуртках декоративно-ужиткового мистецтва позашкільних навчальних закладів: петриківський розпис, кераміка, лозоплетіння, а також бісероплетіння, фітодизайн, паперопластика.

На основі аналізу науково-педагогічних досліджень (О. Білас, П. Горохівський, П. Петронговський, А. Фрідріх, П. Щербань) визначено критерії вихованості національної самосвідомості підлітків: когнітивний, емоційно-ціннісний, предметно-діяльнісний. Когнітивний критерій характеризується знанням історії й культури власного етносу та представників інших етносів, що входять до складу української нації; визначається такими показниками: знання рідної мови, історії національної спільноти, народних звичаїв, традицій, обрядів, мистецтва, поліетнічності українського суспільства. Емоційно-ціннісний пов’язується з усвідомленням себе суб’єктом поліетнічної нації українського народу, виявленням поваги та толерантності до людей і культур інших національностей; визначається такими показниками: ідентифікація себе як представника певної нації, наявність національної гідності за приналежність до українського народу, усвідомлення важливої ролі свого етносу в історії поліетнічного складу українського суспільства, толерантні відносини з представниками інших етносів. Практично-діяльнісний критерій асоціюється з умінням зберігати пам’ятки матеріальної і духовної культури нації; виявляється у пропаганді необхідності зберігати культурні цінності, запобігати псуванню й знищенню культурних цінностей нації та сприяти їх відродженню, застосовувати знання національної культури у повсякденному житті.

Для з’ясування рівня вихованості національної самосвідомості підлітків у практиці було проведено аналіз річних навчально-виховних планів, програм різних гуртків, зокрема, декоративно-ужиткового мистецтва, анкетування педагогів і учнів позашкільних навчальних закладів. Навчально-виховний процес у гуртках здійснювався згідно з типовими програмами. Аналіз стану програмного забезпечення у позашкільних закладах дає можливість виділити декілька суттєвих проблем: навчальні плани характеризуються переобтяженням кількістю годин на засвоєння практичного матеріалу, водночас недостатньо відведено годин на семінарські заняття, походи, екскурсії, під час яких поряд із вивченням практичного аспекту народного мистецтва доцільно вивчати його історичний контекст; завдання виховання національної самосвідомості не виокремлюються у програмах, тому й не конкретизуються і не набувають значущості в діяльності педагогів на кожному занятті. Разом з тим програми не містили індивідуальних навчальних маршрутів, які давали б змогу дитині самостійно обирати спосіб засвоєння цікавого для неї виду діяльності. Відвідані заняття не завжди мали раціональну структуру та відповідні методи та прийоми проведення.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Нове про педагогіку:

Мистецтво України ХVII – XVIII ст. ст. в змісті навчальної програми шкільного курсу художньої культури
Вивчення художньої культури в загальноосвітній школі полягає в особистому художньо-естетичному розвитку учнів, формуванні у них світоглядних орієнтацій і компетенцій у сфері художньої культури, вихов ...

Застосування культурологічного підходу у фізичної освіті
Розуміння освіти як культуровідповідного процесу дало можливість н ним сформулювати принципи, які склали основу для подальшого розвитку культурологічного підходу до освіти. До числа таких увійшли: пр ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com