Що таке морфемна будова слова, словотвір

Корінь слова вивчається у певній послідовності. Спочатку на основі порівняння слів за значенням і будовою вводиться термін ,.споріднені слова”, потім повідомляється, що спільна частина споріднених слів називається коренем, а споріднені слова називаються ще й однокореневими (2 клас).

На цьому етапі формування поняття ,,корінь слова”можна використати такі, наприклад, завдання:

порівняйте слова:

гриб, грибок, грибний,

подумайте, що між ними спільного, а чим вони відрізняються одне від одного;

згрупуйте слова за однією з можливих ознак, поясніть, як ви згрупували слова:

сад, парк, лісник, садівник, ліс.

Тут уже вчитель вводить значок для схематичного позначення кореня –

Діти знайомляться з терміном ,,корінь”.

Так, на цьому етапі засвоєння поняття ,,корінь слова” учні виділяють такі його істотні ознаки, які як наявність в однокореневих словах спільної смислової і звукової частини.

На наступному етапі формування поняття слід показати, що істотнішу ознаку кореня становить смисл, а не однакове звучання частини різних слів.

Тому проводиться протиставлення однокореневих слів і синонімів. А також однокореневих слів і слів, які мають корені-омоніми. Воно здійснюється на основі виконання учнями таких, наприклад, завдань:

випишіть з поданого ряду ті слова, які мають однакову частину:

гора, горить, горе.

Чи можна їх назвати однокореневими?

доведіть, що деякі слова, хоч і мають однаковий звуковий склад, проте не є однокореневими:

вода, водити, підводний, водій;

випишіть спочатку близькі за значенням слова, а потім однокореневі:

хоробрий, хоробрість, сміливий, сміливість;

викресліть зайве слово:

школа, школяр, учень.

Протиставлення однокореневих слів і синонімів дає змогу вчителю попередити помилкову орієнтацію дітей тільки на семантичну близькість слів.

Протиставлення однокореневих слів і слів з коренями – омонімами попереджує помилкову орієнтацію тільки на структурну і звукову близькість.

Формування поняття про корінь слова і однокореневі слова охоплює і спостереження за словами, в яких у коренях слів відбувається чергування голосних чи приголосних звуків. Вирішенню цього завдання можуть сприяти такі, зокрема, вправи:

скільки груп однокореневих слів записано: річ, річниця, рік, ріка, річковий, річний, роковини? Доведіть свою думку;

випишіть споріднені слова до слів сіль і сільський ( засолювач, село, селянин, посолити)

Засвоєння поняття ,.корінь слова” потребує виконання ряду тренувальних вправ, таких, наприклад, як:

доберіть якомога більше однокореневих слів до слова сніг (можна провести у вигляді гри – змагання, у якій переможцем стає той, хто називає останнє слово);

випишіть із тексту однокореневі слова:

Хоч і зовсім крил не має,

Та, як блискавка. Літає.

Не літак, не вертоліт

Вирушає у політ.

Рік літає, два літає,

В небі льотчиків міняє,

Крізь розвихрені світи

Може й сам себе вести.

(Космічний корабель)

гра ,.хто більше?” (назвати однокореневі слова);

доберіть ,,родичів” із чергуванням голосних ( чи приголосних) звуків у корені.

Робота по формуванню поняття ,.корінь слова”, отже, зводиться до усвідомлення кореня як необхідної частини слова. Без якої слово не може існувати. До розрізнення коренів – омонімів. Варіантів коренів з чергуванням голосних і приголосних звуків.

Вивчення префікса

Формуючи поняття про префікс, учитель знайомить дітей із такими ознаками цієї частини слова:

- префікси утворюють нові слова (внук-правнук) або слова з новими відтінками значень (гарний-прегарний);

префікс стоїть перед коренем.

Значення префіксів найзручніше показати під час вивчення дієслів, тому що до цієї частини мови префіксальний спосіб словотвору є найбільш типовим. Крім того, порівнюючи однокореневі дієслова без префіксів і з префіксами, учні краще можуть зрозуміти семантичну роль даної морфеми (сісти-присісти, читати-прочитати).

Однак, щоб в учнів не склалося помилкове уявлення про префікс як морфему, яка вживається тільки в дієсловах, слід добирати для аналізу й інші частини мови: іменник (друг-недруг, дід-прадід), прикметники (чудовий-пречудовий).

Нове про педагогіку:

Дидактичні цілі та загальні вимоги до використання засобів наочності на уроках
Принцип наочності втілюється через вже перелічені вище засоби, а також через актуалізацію чуттєвого досвіду, яким уже володіють школярі. У дидактиці перший вид називається зовнішньою, а другий – внут ...

Системи навчання ХХ століття
В Європі і США на початку XX ст. було апробовано багато систем навчання, спрямованих на забезпечення індивідуальної активної самостійної навчальної роботи школярів. Найбільш радикальною з них була си ...