Корінь слова вивчається у певній послідовності. Спочатку на основі порівняння слів за значенням і будовою вводиться термін ,.споріднені слова”, потім повідомляється, що спільна частина споріднених слів називається коренем, а споріднені слова називаються ще й однокореневими (2 клас).
На цьому етапі формування поняття ,,корінь слова”можна використати такі, наприклад, завдання:
порівняйте слова:
гриб, грибок, грибний,
подумайте, що між ними спільного, а чим вони відрізняються одне від одного;
згрупуйте слова за однією з можливих ознак, поясніть, як ви згрупували слова:
сад, парк, лісник, садівник, ліс.
Тут уже вчитель вводить значок для схематичного позначення кореня –
Діти знайомляться з терміном ,,корінь”.
Так, на цьому етапі засвоєння поняття ,,корінь слова” учні виділяють такі його істотні ознаки, які як наявність в однокореневих словах спільної смислової і звукової частини.
На наступному етапі формування поняття слід показати, що істотнішу ознаку кореня становить смисл, а не однакове звучання частини різних слів.
Тому проводиться протиставлення однокореневих слів і синонімів. А також однокореневих слів і слів, які мають корені-омоніми. Воно здійснюється на основі виконання учнями таких, наприклад, завдань:
випишіть з поданого ряду ті слова, які мають однакову частину:
гора, горить, горе.
Чи можна їх назвати однокореневими?
доведіть, що деякі слова, хоч і мають однаковий звуковий склад, проте не є однокореневими:
вода, водити, підводний, водій;
випишіть спочатку близькі за значенням слова, а потім однокореневі:
хоробрий, хоробрість, сміливий, сміливість;
викресліть зайве слово:
школа, школяр, учень.
Протиставлення однокореневих слів і синонімів дає змогу вчителю попередити помилкову орієнтацію дітей тільки на семантичну близькість слів.
Протиставлення однокореневих слів і слів з коренями – омонімами попереджує помилкову орієнтацію тільки на структурну і звукову близькість.
Формування поняття про корінь слова і однокореневі слова охоплює і спостереження за словами, в яких у коренях слів відбувається чергування голосних чи приголосних звуків. Вирішенню цього завдання можуть сприяти такі, зокрема, вправи:
скільки груп однокореневих слів записано: річ, річниця, рік, ріка, річковий, річний, роковини? Доведіть свою думку;
випишіть споріднені слова до слів сіль і сільський ( засолювач, село, селянин, посолити)
Засвоєння поняття ,.корінь слова” потребує виконання ряду тренувальних вправ, таких, наприклад, як:
доберіть якомога більше однокореневих слів до слова сніг (можна провести у вигляді гри – змагання, у якій переможцем стає той, хто називає останнє слово);
випишіть із тексту однокореневі слова:
Хоч і зовсім крил не має,
Та, як блискавка. Літає.
Не літак, не вертоліт
Вирушає у політ.
Рік літає, два літає,
В небі льотчиків міняє,
Крізь розвихрені світи
Може й сам себе вести.
(Космічний корабель)
гра ,.хто більше?” (назвати однокореневі слова);
доберіть ,,родичів” із чергуванням голосних ( чи приголосних) звуків у корені.
Робота по формуванню поняття ,.корінь слова”, отже, зводиться до усвідомлення кореня як необхідної частини слова. Без якої слово не може існувати. До розрізнення коренів – омонімів. Варіантів коренів з чергуванням голосних і приголосних звуків.
Вивчення префікса
Формуючи поняття про префікс, учитель знайомить дітей із такими ознаками цієї частини слова:
- префікси утворюють нові слова (внук-правнук) або слова з новими відтінками значень (гарний-прегарний);
префікс стоїть перед коренем.
Значення префіксів найзручніше показати під час вивчення дієслів, тому що до цієї частини мови префіксальний спосіб словотвору є найбільш типовим. Крім того, порівнюючи однокореневі дієслова без префіксів і з префіксами, учні краще можуть зрозуміти семантичну роль даної морфеми (сісти-присісти, читати-прочитати).
Однак, щоб в учнів не склалося помилкове уявлення про префікс як морфему, яка вживається тільки в дієсловах, слід добирати для аналізу й інші частини мови: іменник (друг-недруг, дід-прадід), прикметники (чудовий-пречудовий).
Нове про педагогіку:
Характеристика категоріального апарату досліджуваної
проблеми
Поняття індивідуалізації та індивідуального підходу до навчання учнів виражають особливо складні явища педагогічного процесу. Часто характерним є те, що вони використовуються в різних, часом у невизн ...
Методологія, методи і методика викладання
Метою викладання є організація ефективного учення кожного студента в процесі передачі інформації, контролю і оцінки її засвоєння. Результативність процесу навчання неабиякою мірою залежить від вірног ...