Що таке морфемна будова слова, словотвір

Сторінка 3

для слів характерна наголошуваність; морфеми цієї ознаки не мають. Ці відмінності між словами і морфемами потрібно враховувати в тих випадках, коли слово за формою вираження збігається із морфемою (наприклад: корінь час- і слово час). У мовознавстві фонема і морфема визначаються як елементарні, мінімальні та неподільні одиниці мови. Однак фонема є неподільною з формального боку, в той час як морфема є неподільною з боку і змісту, і форми.

Фонема – це одиниця мови, що має лише план вираження. Можна говорити про її односторонній характер. Сама по собі фонема змісту не має, лише виступаючи звуковою оболонкою значущих одиниць мови, вона опосередковано бере участь у передачі змісту.

Морфема – це двостороння одиниця, тобто вона має і план вираження і план змісту. Формальна сторона морфеми створюється за рахунок саме фонем, які формують звукову оболонку морфеми, її звуковий вигляд. Фонема функціонує в складі морфем і слів, і поза ними вона не мислиться.

Виходячи зі сказаного, можна виділити такі риси морфеми як одиниці словотвірного рівня:

її мінімальність у плані значущих одиниць мови;

2-сторонній характер;

відтворюваність як готової і цілісної одиниці;

її повторюваність в інших словах.

Таким чином, морфему можна визначити як мінімальну значущу частину слова, що має властивість відтворюватися і повторюватися.

Типи морфем за характером значення

Оскільки морфема – це найменша значуща одиниця мови, то класифікація морфем спирається на характер їх значень.

Морфеми залежно від їх значення поділяються на дві основні групи: кореневі та афіксальні. Цей поділ ґрунтується на тому, що корінь є обов’язковою структурною частиною слова ( не існує слів без кореня). Афікси – це факультативні морфеми ( виступають не у всіх словах). Корені можуть самостійно утворювати слова. Тобто матеріально дорівнювати слову, збігаючись своїм звуковим складом з відповідними словами, наприклад: день, стіл, син, дуб, там, де, ліс. Афікси не можуть утворювати слів без кореня, вони завжди прикріплені до нього. Приєднуючи до себе інші структурні сегменти, корінь як центральна морфема у слові породжує нові лексичні одиниці.

Корінь виражає загальне лексичне значення. Конкретизують, уточнюють це значення закінчення. Наприклад, корінь жовт – виражає лише загальне поняття кольру. Виступаючи у різних формах та у поєднанні з різними закінченнями, коренева морфема отримує більш конкретне чи нове і видозмінне поняття: жовтий, жовтого, жовток, жовтень, жовтизна, жовтіти, пожовтіти, пожовклий, жовтуватий та ін.

Корінь є ядром, довкола котрого можуть групуватися інші слова. Слова зі спільним коренем називаються спорідненими. Будучи носієм матеріального значення, корінь зберігається у споріднених словах: зоря, зірка, зіронька, зоряний, зоряність, зоріти, зоряно. В такий спосіб утворюються гнізда спільнокореневих слів.

Термін ,,корінь” запроваджено в українське мовознавство Я. Головацьким, цю частину слова називали ,,пень”. Корінь вважається найрізноманітнішою і найчисельнішою морфемою української мови. Їх нараховується декілька тисяч. Корінь слова займає центральну позицію порівняно з іншими морфемами у слові, він є найбільш незалежною в структурному та семантичному відношенні морфемою.

Носіями дериваційного значення у слові є префікси і суфікси. Вони вказують на додаткові ознаки, які утворюють предметне значення кореня у словах. Наприклад, у словах безпорядок, безхліб’я префікс без- не може функціонувати самостійно, проте, поєднуючись з певним коренем, він утворює слова, утворюючи значення кореня і вказуючи на ,.відсутність чого-небудь”.

Суфікси, на відміну від префіксів, містять також вказівку на граматичне значення слова, зокрема визначають залежність слова до певної частини мови. Так, наприклад, скляний ( прикметниковий суфікс –ян);учень (суфікс ень) вказує на чоловічий рід іменника.

Поняття морфемної структури слова

Морфемна структура слова передбачає наявність в ньому певної кількості певної якості морфем, які пов’язані між собою в слові в лінійному порядку.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Нове про педагогіку:

Організаційно-правове забезпечення вищої освіти вУкраїні
Законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України, складається із законів України «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», Закону «Про вищу освіту» та інших нор ...

Особливості навчального процесу у Великобританії
Коледжі подальшої освіти також пропонують навчальні курси, що готують дипломованих фахівців зі ступенем. Такі курси найчастіше діють у контакті з підприємствами й установами, працівники яких відвідую ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com