Аналіз змісту здоров’язберігаючих технологій

На думку практиків для впровадження здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховний процес потрібні наступні умови:

підвищити свою кваліфікацію з питань здоров'я, здоров’язберігаючих технологій (курси, окремі семінари, самоосвіта);

проаналізувати свій методичний арсенал на предмет їх відповідності принципам здоров’язберігаючої педагогіки, внести корективи;

враховувати природні біоритми, індивідуальні особливості учнів при організації навчального процесу;

забезпечити оптимальне співвідношення між фізичним та інформаційним обсягом уроку без інформаційного перенавантаження;

планувати обґрунтовані, з точки зору збереження здоров’я, кількість та види методів навчання, частоту та чергування різних видів навчальної діяльності з урахуванням своєчасного спостереження початку фаз неповної компенсації, сталого зниження працездатності учнів;

забезпечити оперативний прямий та зворотній зв’язок в управлінні навчальним процесом: психологічний вплив на учня, передача інформації від вчителя до учня, уміння стимулювати мотивацію школярів;

включати елементи здоров’язберігаючої педагогіки у зміст уроку;

використовувати з максимальною можливістю методи активного навчання; стимулювання учнів до продуктивної тематичної комунікації та творчості;

дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог до організації та проведення уроку, проведення фізкультхвилинок та пауз загального і спеціального впливу.

На думку Совєтової Е. В., для організації використання здоров’язберігаючих технологій необхідні такі умови:

відношення співпраці і взаємодопомоги;

широкий обмін новою інформацією між учасниками навчального процесу;

зустрічний процес, ставлення учнів до дій вчителя;

співпереживання в радості пізнання;

співучасть у вирішенні проблемних питань і пізнавальних завдань;

формування екологічного простору, який пов'язаний з дією всієї сукупності середовищних чинників, що впливають в школі на учнів і педагогів;

урахування психолого-педагогічних чинників, що включають емоційно-психологічний клімат в школі, стилі взаємин і поведінки учасників освітнього процесу, здоров’язберігаючу організацію навчального процесу: використання здоров’язберігаючих освітніх технологій;

позаурочну виховну роботу: естетичне, духовно-етичне і фізичне виховання учнів.

Однією з основних умов, що забезпечують здоров'я – є раціональна організація рухової активності. Рухові дії підвищують адаптаційні можливості організму, розширюють функціональні резерви.

М’язова діяльність активізує обмінні процеси, стимулює роботу серцево-судинної і дихальної систем, підсилює захисні реакції, покращує травлення, підвищує працездатність, а це є могутній резерв профілактики різних захворювань. Систематична рухова активність робить добродійний вплив і на емоційний стан людини, вона набуває «стійкий імунітет» до шкідливих звичок.

Формування та збереження, зміцнення та покращення здоров’я учнів - головне завдання системи фізичного виховання загальноосвітньої школи.

На думку Бондаренко І. Й., основними напрямами та формами збереження здоров'я учнів у процесі фізичного виховання:

уроки фізичної культури (в ідеалі – щоденні);

ранкова гігієнічна гімнастика в ліжку, а краще і поза ним, у сукупності до 20-25 хвилин;

вступна зарядка – зарядка за 10 хвилин до початку уроків;

фізкультпауза – комплекс із 5-7 вправ від 2,5 до 3,5-4 хвилин;

заняття в спортивних секціях, удосконалення раніше набутих рухових навичок;

групові заняття та масові спортивні заходи;

турпохід;

похід вихідного дня;

День здоров’я;

загартування;

масовість фізкультурного руху;

усвідомлення необхідності вести здоровий спосіб життя та застосування

набутих рухових умінь та навичок;

намагання навчитися оволодівати новими теоретичними знаннями, практичними вміннями та навичками, новими фізичними вправами;

доступність занять спортом для всіх прошарків населення;

Нове про педагогіку:

Завдання змісту ознайомлення дітей дошкільного віку з величиною предметів
Чому необхідно знайомити дітей з порівнянням величини предметів? Існує думка, що діти приходять до школи з готовими поняттями про величину предметів. На практиці виходить зовсім інша картина. Перш ні ...

Текст як лінгвістична одиниця
Довгий час найвищою одиницею мовлення вважалося речення. Однак такий підхід не забезпечував ні теоретичного вивчення процесу мовного спілкування, ні виконання практичного завдання підвищення культури ...