Проблема здоров’язбереження у науковій літературі

Сторінка 6

Водночас доводиться констатувати, що незважаючи на значну увагу держави, науковців до питань здоров’я зростаючого покоління, поки ще ця проблема не розв’язана належним чином. Достатньо сказати, що частка здорових дітей в Україні, за різними даними, коливається від 4 до 10 %. При цьому за останні роки спостерігається тенденція погіршення стану здоров’я учнів. І значна частина захворювань дітей і молоді має так звану дидактогенну природу, тобто напряму викликана або спровокована школою.

На жаль, задача профілактики і збереження здоров’я дітей уважається вторинною стосовно базового навчально-виховного процесу, що різко знижує ефективність роботи школи щодо збереження і зміцнення здоров’я учнів і вчителів. Можна констатувати, що, по-перше, робота зі збереження здоров’я у школі, як правило, має суто медичну основу, тому що виходить з ідеї «лікування хвороб»; по-друге, педагогічною теорією і практикою не розроблені технології перекладу знань про здоров’я і здоровий спосіб життя на поведінковий рівень; по-третє, немає переконливих критеріїв оцінки ефективності процесу оздоровлення школярів, незважаючи на те що здоров’я неухильно погіршується.

З огляду на стан здоров’я зростаючого покоління стає зрозумілою деяка обмеженість традиційної класно-урочної системи організації навчального процесу та її згубний вплив на здоров’я учнів. У зв’язку з цим актуалізується завдання пошуку ефективних освітніх технологій, в яких збереження здоров’я учнів є пріоритетним.

Науково вивірене розгортання процесів розробки й упровадження технологій, спрямованих на збереження здоров’я учнів, вимагає теоретичного обґрунтування сутності поняття здоров’язбереження людини.

Як свідчить аналіз психологічно-педагогічних джерел цінність здоров’я особистості визнається на всіх рівнях вітчизняної системи освіти. Здоров’я – це складна й одночасно динамічна категорія, для якої в сучасній науці існує багато детермінант. Педагогічна свідомість під здоров’ям має на увазі достатньо широке розуміння цього поняття, що включає такі складові, як духовне, психічне, фізичне та соціальне здоров’я. Ці складові, взаємодіючи, взаємно впливаючи один на одне, інтегруючись, створюють здоров’я людини як цілісність і як цінність.

Вивчаючи дану проблему розглянемо зміст таких термінів як «технологія» і «здоров’язберігаюча технологія».

Поняття «технологія» має багато трактувань. У словнику В. Даля воно визначено як сукупність прийомів, які застосовуються в будь-якій справі, мистецтві. В. Шепель характеризує технологію як майстерність, уміння, сукупність методів обробки, зміни стану об’єкта. У соціально-педагогічній літеатурі це поняття розглядають таким чином: В. Безпалько – система знань про засоби обробки якісного перетворення об’єкта; А. Кушнир – оптимальний засіб досягнення рішення педагогічних завдань у визначених умовах; Е. Холостова – практична діяльність, яка охарактеризована раціональною послідовністю використання інструментарію для досягнення якісних результатів праці.

«Технологія» – це сукупність операцій, які виконуються обумовленим способом і в певній послідовності, з яких складається процес.

Технологія — це, насамперед, системний метод створення, застосування знань з урахуванням технологічних та людських ресурсів та їхнього взаємовпливу, що має на меті оптимізувати форми освіти (ЮНЕСКО).

Серед загальної класифікації освітніх технологій (технології управлінської діяльності, організації навчального процесу, виховної роботи тощо) відокремилася нова група — здоров'язберігаючі технології.

Здоров’язберігаючі технології можна розглядати як одні з найактуальніших освітніх підходів та як сукупність прийомів, форм і методів організації навчання без шкоди для здоров’я учнів, а також як якісну характеристику будь-якої педагогічної технології за критерієм її дії на здоров’я суб’єктів освіти.

Технології навчання здоров'ю — це гігієнічне навчання, набуття життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо), профілактика травматизму та зловживання психоактивними речовинами, статеве виховання. Такі технології реалізуються завдяки включенню відповідних тем до предметів загально-навчального циклу, введення до варіативної частини навчального плану нових предметів, організації факультативного навчання та додаткової освіти.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Нове про педагогіку:

Сучасні дослідження про домашні завдання як форму самостійної роботи учнів
Домашня робота — самостійне виконання учнями навчальних за­вдань після уроків. Їх виконують не тільки вдома, а й у школі, зокрема, в групах подовженого дня. Тому її ще називають самопід­готовкою. Нео ...

Молодіжні громадські організації та їх роль в поширені освіти
Роль єврейських громадських організацій та політичних партій у суспільному житті на Поділлі 1920-ті рр. Ще за часів влади царату на території Правобережної України існувала ціла низка різних за своїм ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com