Проблема здоров’язбереження у науковій літературі

Сторінка 2

У зв'язку з цим важливо навести думку С. В. Лапаєнко щодо ціннісних орієнтацій особистості щодо здорового способу життя, а саме: "психологічна установка на розумну організацію власного життя, яка максимальною мірою зберігає та зміцнює здоров'я, що є основою забезпечення нормального розвитку та життєдіяльності особистості".

Відтак, тут важливим є свідомий вибір здорового способу життя студентами та учнями, що зумовлюється свідомим ставленням особистості до власного здоров'я та розуміння його значущості для людини та суспільства.

Важливим є інтегрований підхід до проблеми формування здорового способу життя, який певним чином інтегрує зазначені вище наукові підходи та відстоює думку про те, що здоровий спосіб життя - це: цілісний засіб життєдіяльності людей, спрямований на гармонійну єдність фізіологічних, психічних і трудових функцій; спосіб життєдіяльності, що відповідає генетичне зумовленим типологічним особливостям людини, конкретним умовам життя, спрямований на формування, збереження, зміцнення здоров'я і повноцінне виконання людиною її соціальних і біологічних функцій.

Інтегрований підхід реалізується як на когнітивно-інформаційному рівні (у вигляді інформації про цінність здоров'я та здорового способу життя), так і на рівні мотиваційно-емоційному, який сприяє формуванню бажаття вести здоровий спосіб життя, а також змінювати цей спосіб, якщо він виявляється негативним, що через відповідну корекційну активність сім'ї та школи реалізується на практичному рівні у вигляді відповідних психологічних настанов та поведінки.

Відповідно до зазначеного підходу існують певні інтегративні стратегії формування здорового способу життя у студентської та учнівської молоді: "освіта щодо загальних закономірностей і конкретних проблем, пов'язаних з усіма аспектами особистого і громадського здоров'я; сприяння розвитку свідомості й активності окремих особистостей, груп людей, місцевих громад; формування сприятливої політики на підтримку програм, спрямованої на покращення здоров'я людей; прищеплення й розвиток умінь та особистих навичок ЗСЖ, громадської активності щодо розв'язання питань здоров'я; упровадження сучасної системи підготовки дітей, підлітків і молоді до сімейного життя, морального виховання, формування сексуальної культури в суспільстві в єдиній системі санітарно-гігієнічного виховання населення; створення умов для духовного виховання, інтелектуального, творчого і фізичного розвитку молоді, реалізації її науково-технічного і творчого потенціалу; розробка навчально-просвітницьких програм про здоров'я для телебачення, популярних кінофільмів, компакт-дисків тощо; створення аудіо-відео кліпів, постерів та іншої рекламної і пропагандиської продукції, що формує в масовій свідомості установки на ідеал здорової людини, формування культури здоров'я та здорового способу життя".

У цьому зв'язку важливою є спроба розробити комплексний підхід до формування здорового способу життя. "Відкрита концепція здоров'я" - так назвали свій підхід науковці Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова Академії наук України Ю. Г. Антомонов, В. М. Белов, Т. М. Ґонтар, В. І. Гриценко, Л. М. Козак, А. О. Комендантов, А. Б. Котова, О. Г. Пустовойт. На їхню думку, щоб підвищити рівень здоров'я населення і кожної окремої людини, формування гармонійно розвиненої особистості, необхідно розпочати довгу, але стратегічно важливу для майбутнього роботу по формуванню здорового способу життя населення. Концепція здоров'я, яку вони пропонують, є попередньою розробкою цієї проблеми. Створюючи концепцію здоров'я, необхідно: сформувати та обґрунтувати структуру здоров'я людини; сформулювати визначення та поняття, які складають здоров'я; розробити відкритий перелік завдань, пов'язаних з проблемою здоров'я; створити методи кількісної міри − індекси здоров'я для різних ієрархічних рівнів структури здоров'я (фізичного, психічного, соціального).

Відповідно до комплексного та інтегративного підходів у межах "Відкритої концепції здоров'я", потенціал здорового способу життя учнівської та студентської молоді визначається певними групами чинників (біологічними − як генетичними передумовами функціонування дитячого організму; природними − як результат впливу навколишнього середовища; соціально-психологічними − як результату впливу соціального оточення), то у межах комплексного та інтегративного підходів можна говорити про певні аспекти здорового способу життя:

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Нове про педагогіку:

Фактори розвитку і виховання підлітків
Важливими є положення Г. Костюка, що розкривають розвиток людини як біологічної і соціальної системи. Вчений зазначає, що становлення особистості – обумовлений і разом з тим саморозвиваючий процес. Ц ...

Болонська система: іноземні мови та переклад
У травні 2005 р. в Норвезькому містечку Берген Україна підписала Болонську декларацію, взявши зобов’язання модернізувати до 2010 р. свою освітню діяльність в контексті Європейських вимог. Було чітко ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com