Значення казки

Мовленнєвий розвиток молодших шко­лярів, успішне опанування ними елемен­тів знань із фонетики, граматики, орфо­графії відчутно залежить від інтересу до виучуваного, від того, наскільки в ході засвоєння матеріалу збуджувати емоції, творчу уяву дітей. Відомо, що вони міркують образами. Мовленнєві ж понят­тя, особливо граматичні, вирізняються абстрагованістю. За словами психолога Д.М. Богоявленського, це свого роду другий поверх абстракції, що надбудо­вується над уже узагальненими значен­нями слів та речень. Звідси зрозумілі причини тих труднощів, які постають перед учнями при опануванні мовного матеріалу. Учитель має наблизити ці абстракції до дитячих уявлень про навко­лишнє, пропустити їх через чуттєвий досвід школярів, наповнити конкретними образами і, таким чином, створити умови для абстрактного мислення.

Досвід роботи творчих педагогів, ре­зультати нашого дослідження переко­нують, що ефективним способом усвідом­лення мовного матеріалу є лінгвістичні казки, казки-оповідання, дотепні розпо­віді. Для дітей все це – казки. А цей жанр молодші школярі готові слухати, переповідати, обго­ворювати безкінечно, їх захоплює сюжет, вони з непідробним інтересом стежать за діями незвичайних героїв, за розвитком подій, роблять власні відкрит­тя й узагальнення. Нові лінгвістичні поняття й терміни, що їх позначають, стають для школярів доступними, зрозу­мілими.

Суттєвим є й те, що зі змісту казки діти усвідомлюють практичну потребу засво­єная. матеріалу.

У роботі з лінгвістичними казками активізуються різноманітні аналізатори, смислові асоціації, мовлення.

Казка як засіб навчання може вико­ристовуватися на різних етапах уроку, в багатьох варіантах, наприклад:

1. Читання або розповідь казки учите­лем. Для активізації аналітико-синтетичної діяльності школярів можна супро­воджувати це записами фрагментів казки на дошці. Діти охоче приєднуються до колективної розповіді та аналізу.

2. Слухання казки ілюструється окре­мими сценками, які грають заздалегідь підготовлені учні; заучуванням римова­них рядків, казкових повторів тощо.

Для цього використовуються ще й сти­лізовані костюми чи окремі яскраві атрибути, виготовлені дітьми (букви, частини слів та ін.)

3. Інсценування казки.

«Казка — це активна естетична творчість, що охоплює всі сфери духовного життя дитини – її розум, почуття, уяву, волю. Вона починається уже з розповіді, вищий етап її – інсценування»,— писав В.О. Сухомлинський Драматизація як прийом навчання дає школяреві активне й ефективне сприйняття матеріалу. Діти беруть участь у втіленні уявного образу в реальний.

Абстрактні поняття стають живими чоловічками Хто? і Що?, Іменник – це мудрий чарівник зі своїми слухняними синочками Родами, бігають маленькі непосидючі хлопчики – Числа.

Для інсценування можна використову­вати і класний ляльковий або пальчиковий (паперовий, пластиліновий) театр. Це помітно сприяє розвитку творчих задатків, уяви та мовлення учнів.

4. Складання казок.

Цю роботу проводять у різних фор­мах – колективній, груповій, індивіду­альній, причому після ознайомлення школярів з конкретним мовним мате­ріалом. Тоді казка допомагає глибше осмислити виучуване і водночас стає своєрідною перевіркою того, як діти розуміють засвоєне.

З огляду на складність теми вчитель може давати початок казки, окремі час­тини або пропонувати скласти її самос­тійно. У будь-якому разі після завершен­ня роботи влаштовують обговорення, редагування, перевірку, вибирають кращу казку та, по змозі, інсценують її. Опану­вання матеріалу завдяки лінгвістичним казкам сприяє усвідомленню його через текст як мовленнєву одиницю. Учні охоче виконують тренувальні вправи, стають ніби співучасниками описаних у казці подій, допомагають своїм героям викону­вати цікаві завдання, запропоновані класоводом.)

Нове про педагогіку:

Складові педагогічної техніки викладача
Педагогічна техніка — це сукупність раціональних засобів, умінь та особливостей поведінки педагога, спрямованих на ефективну реалізацію обраних ним методів і прийомів навчально-виховної роботи з окре ...

Експериментальна апробація моделі організації профільної та допрофільної підготовки в системі гімназійної освіти
З майже п'ятнадцятирічного досвіду роботи колективу гімназії визріла досить успішна практична модель "Гімназія, як саморозвивальна освітня система" де: гімназія - це заклад II-, III-ступені ...