Організація дидактичних ігор на уроці математики в початкових класах

Сторінка 2

Первинне закріплення.

Розсуються штори на дошці і діти бачать 4 плакати, на яких намальовано місто Геометричних фігур: його вулиці, зупинка, дитячий майданчик і шкільний клас.

«Поглянете який це красиве барвисте місто. Що ви побачили в цьому місті? (вулицю, дитячий майданчик, автобусну зупинку і школу.) Ця вулиця називається «Круглою», тому що на ній живуть лише круги. Раніше на ній жили 4 круги (4 круги наколюються на плакат), але недавно на цій вулиці побудували новий будинок, і тепер тут живе ще один круг (додається ще один круг). Скільки тепер кругів живе на «Круглій» вулиці? (5) Як ми вирішимо це завдання? (4 + 1 = 5).»

Учні відкривають зошити з друкарською основою на сторінці 21: «Поглянете на верхню строчку. Чи правильно ми вирішили це завдання? (так)».

«На дитячому майданчику спочатку гуляли 3 квадрати. Потім прийшли ще 2. Давайте вирішимо це завдання. Чому ми її не можемо вирішити? (немає питання). Придумайте питання до цього завдання. (Скільки всього квадратів гуляє на майданчику?) Яке буде рішення до цього завдання? (3 + 2 = 5)»

Потім учні розфарбовують в ТСО 3 квадрати помаранчевим кольором, а 2 зеленим. Заповнюють пропуски в прикладах: «Яким було рішення цієї задачі? (2 + 3= =5) Означає яку цифру потрібно написати на місці пропуску? (2).»

Аналогічна робота по двох завданнях, що залишилися, і малюнках в ТСО.

«На зупинці чекали автобус 5 трикутників. Один з них пішов пішки. Скільки трикутників залишилося чекати автобус?»

«Спочатку в школу прийшли 3 круги, а потім підійшли ще 2 трикутники. Скільки всього прийшло в школу геометричних фігур?»

6. Продовжується робота в ТСО: «А тепер дуже складне завдання. Поглянете у ваші зошити і скажіть, які цифри написані на першій строчці (під кругами)? Нам потрібно буде їх дуже красиво і акуратно написати. Пропустите клітинку і пишіть 144. Цифри 144 і 225, які вам треба написати, – це номери автобусів, які ходять в місто «Геометричних фігур».»

Учні прописують в ТСО цифри, а потім по картинці з бджолами складають завдання: «Придумайте по цій картинці завдання? Який з прикладів в стовпчику буде рішенням нашої задачі? Яка відповідь?» Аналогічна роботи по другій картинці.

Підведення підсумків.

«Що нового ми взнали на уроці? З чим познайомилися? Що вирішували і складали? І так далі».

Самоаналіз даного уроку.

Я вважаю, що урок досяг поставленої мети. Учні активно працювали на уроці, виявили велику цікавість до всіх запропонованих завдань, оскільки урок починається зі вступної бесіди вчителя, яка допомагає зацікавити дітей, привернути їх увагу і налаштовує на подальшу роботу на уроці. Далі йде усний рахунок, представлений у вигляді цікавих віршів, він допомагає таким, що вчиться пригадати склад числа 4 і перейти до знайомства з числом 5 і його складом, з яким вони знайомляться на сторінках підручника. Склад числа 5 представлений в підручнику у вигляді мальованих завдань, одна з яких направлена на виховання у дітей любові до природи і дбайливого відношення до неї. Ця робота проходить швидше, ніж я планувала, оскільки учні вже знайомі з такими видами завдань, тому намагаються самі складати і вирішувати їх, з метою попасти в місто «Геометричних фігур». Далі на уроці продовжується робота над складом числа 5, представлена у вигляді завдань за допомогою наочного матеріалу на дошці. У основі вирішення цих завдань учні закріплюють склад числа 5 і паралельно йде робота в ТСО. Не дивлячись на таку велику кількість завдань, все, що я запланувала, мені удалося провести в рамках уроку, і з дзвінком на зміну ми закінчили підведення підсумків, оскільки учні були досить уважні, майже всі завдання були вирішені правильно.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Нове про педагогіку:

Спеціальні технічні засоби навчання та особливості їх використання на уроках
Спеціальні технічні засоби навчання (ТЗН) — необхідний чинник засвоєння знань. Комплексне використання аудіовізуальних засобів навчання на уроках повинно враховувати пізнавальні закономірності навчал ...

Історія уявлення про ліс та лісову систему
Перше наукове визначення лісу на початку XX ст. дав Г.Ф. Морозов, розуміючи під лісом сукупність деревних рослин, які притерпіли зміни у своїй зовнішній формі та внутрішній будові під впливом одна на ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com