Використання дидактичної гри у формування математичних знань у молодших школярів

Сторінка 2

Мета гри. Які уміння і навики в області математики діти освоюють в процесі гри. Якому моменту гри треба приділити особливу увагу. Які інші виховні цілі переслідуються при проведенні гри.

Кількість тих, що грають. Кожна гра вимагає певної мінімальної або максимальної кількості тих, що грають. Це доводиться враховувати при організації ігор.

Які матеріали і посібники знадобляться для гри.

Як з найменшою витратою часу познайомити хлопців з правилами гри.

На який час має бути розрахована гра, враховуючи, аби діти побажали ще раз повернутися до цієї гри.

Як забезпечити повнішу участь дітей в грі.

Як організувати спостереження за дітьми, аби з'ясувати, чи зацікавила їх гра.

Які зміни можна внести до гри, аби підвищити інтерес і активність дітей.

Як можна використовувати основу гри, аби застосувати в ній інший математичний матеріал.

Які виводи слід повідомити дітям на закінчення, після гри.

У роботі над підвищенням інтересу дітей до математики необхідно, аби цей інтерес до неї бачили школярі і з боку свого вчителя. Важче викликати інтерес дітей до учбового предмету, якщо вони не бачать прикладів захопленості даною наукою, прикладів, які переконували б їх у тому, що взагалі існують люди, які з пристрастю віддаються такій складній і «сухій» науці, як математика, і що ними можуть бути не лише дорослі, але і діти.

При підборі дидактичних ігор, необхідно виходити з основних закономірностей процесу навчання. Головним серед них є те, що навчання відбувається лише при активній діяльності учнів. Чим різностороннє забезпечувана вчителем інтенсивність діяльності що вчаться з предметом засвоєння, тим вище якість засвоєння на рівні, залежному від характеру організовуваної діяльності – репродуктивною або творчою.

Враховуючи цю закономірність, розроблені гри з врахуванням всіляких видів діяльності учня. По характеру пізнавальній діяльності їх можна віднести до наступних груп:

Ігри, що вимагають від дітей виконавської діяльності. За допомогою цих ігор діти виконують дії за зразком. Наприклад, складають узор за зразком і ін.

Гра, в ході якої діти виконують відтворюючу функцію. До цієї групи відноситься велике число ігор, направлених на формування навиків складання і віднімання.

Ігри, в яких запрограмована контролююча діяльність учнів.

Ігри, за допомогою яких діти здійснюють перетворюючу діяльність.

Ігри, що включають елементи пошукової діяльності.

Деякі дослідники ділять ігри на дві групи: наочні і словесні. Гри з використанням засобів наочності, у свою чергу, підрозділяються на ігри з демонстраційним і роздавальним матеріалами і ігри з різними іграшками (об'єктами природи і предметами ужитку). До дидактичних ігор з використанням засобів наочності можна також віднести ігри – інсценування деяких казок і книжок – лічилок із застосуванням відповідних іграшок («Три ведмеді» Л.Н. Толстой і ін.). У основі словесних ігор лежить накопичений досвід дітьми, їх спостереження. Завдання цих ігор полягає в систематизації і узагальненні. Вони застосовуються на етапі закріплення і повторення учбового матеріалу. До словесних ігор відносяться також ігри – загадки (без картинок), гри на складання висловів, на доповнення їх.

Вказана класифікація дидактичних ігор не відображає всієї різноманітності їх, проте вона дозволяє вчителеві орієнтуватися у великій кількості ігор.

Страницы: 1 2 

Нове про педагогіку:

Поняття про сім'ю як один із факторів розвитку особистості
Особлива роль належить сім'ї на початку життєвого шляху дитини. У стосунках між батьками і дітьми конкретизуються, набувають цілком предметних форм моральні принципи і норми нашого життя, формуються ...

Поняття пізнавальної активності в психолого-педагогічній літературі
Багато дослідників розглядають сутність пізнавальної активності учнів як психолого-педагогічну проблему. І.І. Родак звернув увагу на психологічну сторону цього поняття. Автор ставить у пряму залежніс ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com