Формування навичок мовленнєвої діяльності

Сторінка 1

Сучасний урок суттєво відрізняється від своїх попередників. У його основі лежить такий підхід до навчання, який зорієнтований на розвиток особистості кожного учня. І якщо раніше вчитель просто давав нові знання учням, то тепер він зобов'язаний так організувати навчальний процес, щоб учень сам дійшов потрібного висновку.

Сукупність цих факторів призвела до такої невеличкої «революції» в українській школі, коли, з одного боку, учителі вже не можуть викладати по-старому, а учні, у силу вищезгаданих причин, не у змозі вчитись по-новому. Але найскладніше в цій ситуації, з моєї точки зору, було кожному з нас, учителів, сформувати в собі нове, позитивне мислення, а процес навчання з обов'язку перетворити на захоплення, радість навчання та спілкування. І тому вважаю, що виконання теперішньої навчальної програми неможливо уявити на тлі такого ставлення до навчальних предметів, яке було раніше (головні та другорядні предмети, кожний предмет сам по собі). Я дійшла висновку, що сучасний урок повинен базуватись на інтеграції й міжпредметних зв'язках. Тому вирішила глибше вивчити та дослідити, як викладання того чи іншого предмета впливає в загальному на розумовий розвиток кожного учня.

Як уже зазначено, діти приходять до першого класу досить різні, особливо за своїми комунікативними вміннями, тому основним завданням є «вирівнювання» учнів. Цій меті підпорядкована комунікативна лінія змісту навчальної програми математики для 1–2-го класу, що передбачає формування в молодших школярів чотирьох основних видів мовленнєвої діяльності – аудіювання, говоріння, читання, письма. А основним завданням таких занять є:

активне та цілеспрямоване збагачення й удосконалення мовлення учнів;

безпосередня підготовка до складання учнями власних текстів;

грамотність усного й писемного мовлення;

розвиток логічного мислення;

розширення кругозору дітей.

Але в усіх випадках головним є навчання школярів зв'язного мовлення: усного чи писемного, що неможливо без тісних міжпредметних зв'язків, які дають можливість створення цілісної картини. Отже, основним завданням є навчити учнів користуватись мовою як засобом спілкування, пізнання, впливу. Усе це тісно пов'язано з аудіюванням – слуханням і розумінням усних висловлювань. Переконалась, що діти в першому класі майже не вміють слухати, тобто в більшості дітей недостатньо розвинена увага: їм важко сприйняти й усвідомити почуте з першого разу, тому є необхідність повторювати важливу інформацію кілька разів. Упевнилась, що аудіюванню, як і іншим видам мовленнєвої діяльності, треба навчати спеціально, за окремою методикою. Навчаючи молодших школярів умінь аудіювати, планую та проводжу роботу за такими напрямами.

I. Аудіювання під час пояснення нового матеріалу.

1) робота із сигнальними картками за тестовими завданнями (схема «так-ні»);

2) формулювання комунікативного завдання, наприклад:

виберіть малюнок, який найкраще відповідає змісту прослуханого;

підрахуйте дійових осіб тощо.

Вибір завдань залежить від характеру матеріалу, етапу навчання, теми та мети уроку.

II. Аудіювання як елемент діалогічного мовлення. Робота за цим напрямом відбувається, коли формуються вміння говорити та виникає обумовлена необхідність: без аудіювання не буває спілкування. Адже ще хтось із древніх мудреців сказав, що бути хорошим співрозмовником означає вміти слухати. Цю роботу необхідно вести паралельно на всіх уроках, таким чином шліфуючи вміння спілкуватись і саму культуру спілкування кожного учня.

ІІІ. Аудіювання як спеціальний різновид вправ. Відіграє важливу роль у вигляді підготовчих вправ. Оскільки одним із найважливіших завдань у першому класі є навчити дітей слухати пояснення вчителя, зосереджувати свою увагу в певні моменти уроку на мовленні учасників навчального процесу, то для розвитку аудіативних умінь і навичок молодших школярів я використовую на уроках письма такі завдання:

1. З ряду зачитаних цифр виділити зайве (цифри зачитую один раз).

два, три, п’ять, дев’ять, чотири.

Одночасно пропоную учням аргументувати свій вибір.

Страницы: 1 2 3

Нове про педагогіку:

Мета і задачі виробничої практики студентів бакалаврів
Метою практики є поглиблення і закріплення знань з дисциплін, які одержав студент в університеті, а також набуття практичних навиків роботи на посадах економіста різних підрозділів банку, вивчення, у ...

Актуальності та важливість теми професійного самовизначення
Для введення учнів в атмосферу вибору професії мною була зроблена коротка промова про актуальність цієї теми та важливість правильного вибору направлення професійної діяльності. Вибір професії передб ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com