Про підготовку студентів музично-педагогічного факультету у напряму викладання естрадного вокалу у школі

Педагогіка і освіта » Про підготовку студентів музично-педагогічного факультету у напряму викладання естрадного вокалу у школі

Сторінка 5

Виникають специфічні питання і щодо роботи над вокально-сценічним образом. Позначимо, що головним завданням щодо технології створення сценічного образу є пошук своєї індивідуальності, здібності до особистісної інтерпретації музичного твору. Нагадаємо, що співак створює цей образ, як самостійний художник, діючи, разом з тим, від імені певного персонажу і вирішуючи завдання створення характеру на основі сценічного перевтілювання. Виховання навичок перевтілення – ще одне важливе завдання, яке полягає у поєднанні набутої культури мови, виразності рухів, пластики жестів, міміки, загального артистизму, вирішення якого підкоряється законам школи драматичної й музичної творчості.

З цього погляду доцільним здається планування для студентів вокально-естрадного фаху таких дисциплін, як основи акторської майстерності, танець, а також менш поширені спеціалізовані курси, як, наприклад, спілкування-імпровіазція, що бере свій початок у ідеї театру імпровізації, евритміка, метою якої є виховання тілесного переживання ритму та музики, змістовності й координованості рухів. Визначимо також корисність методу аналізу тексту, типовий для російської театральної академічної школи. Цей метод опирається на самостійну свідому роботу виконавця, для якого у створенні образу є важливим не тільки «текст», не тільки слово, але й ритм, інтонація, пластика. Саме тому цей метод може стати універсальним знаряддям співака у роботі над сценічним образом.

Важливим засобом освоєння процесу сценічного спілкування є виховання психологічної установки виконавця на те, що він передає глядачам художнє повідомлення, спілкується з ними під час співу. З цього погляду можна сказати, що соліст – вокаліст має бути, на нашу думку, харизматичною особистістю, лідером, здатним впливати, переконувати й вести за собою. Звідси - й певні вимоги до емоційно-вольових якостей виконавця, головними з яких є вольова стійкість, «енергетична концентрація», впевненість та контактність.

Важливим є і вплив «зворотнього зв'язку», тобто реакції слухачів, залу на виконавця. У більшості естрадних жанрів (джазові виступи, концерти поп-музикантів) ця реакція, на відміну від класичного мистецтва, нерідко проявляється паралельно із виступом виконавців. Таке сполучення впливу співака та реакції залу приводить до їхнього взаємного посилення, тому нерідко самі виконавці призивають публіку до підспівування, підтанцьовування, підплескування, намагаючись створити загальну атмосферу, „єдине енергетичне поле”.

Додамо, що ці риси особистості, за думкою психологів та спеціалістів у галузі театрального мистецтва, естрадного шоу, таких, як Є. Назайкинский Е. Раппопорт, К. Станиславский, Р. Виктюк, до певної міри піддаються тренуванню та удосконаленню.

Завданнями дисциплін у їх сукупності має стати не тільки вокальна, а й загальнопсихологічна та артистична підготовка: виховання установи на самоволодіння, на вміння концентрувати свою увагу на процесі спілкування із слухачами у процесі співу, на його змістовності. Всебічна професійна підготовка, свідоме та досконале володіння технікою, розвинута рефлексія й готовність до постійного самовдосконалення. є обов’язковими умовами виховання у виконавця впевненості у своїх можливостях на рівні свідомості і підсвідомості, що, у свою чергу, забезпечує у них прояв максимально яскравого натхнення, вміння сприймати своїх слухачів як партнерів, досягати їхньої безпосередньої реакції.

Восьмирічний досвід експериментальної роботи Ю.Осетрова із школярами-учасникам гуртку естрадного вокалу, показав, що саме така всебічна підготовки вихователя може забезпечити якісну підготовку школярів до естрадного виконавства, що забезпечує достатньо якість співацької, сценічної майстерності, досягнення впливу на слухачів, та відповідає вимогам художнього смаку.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

Класифікація засобів наочності, що використовуються на уроках природознавства. Їх характеристика
Традиційно наочність розглядається у взаємозв’язку з чутливістю, з можливостями спостерігати за предметами і явищами або їх зображеннями, тобто з тим, що сприймається органами чуття дитини. Розуміння ...

Екологічне виховання школярів на народних природознавчих традиціях
Екологічне виховання розглядається як педагогічний процес впливу на людину з метою формування знань, наукових основ природокористування, необхідних переконань і практичних навичок, активної соціально ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com