Модель індивідуалізації виховання юного спортсмена

Педагогіка і освіта » Роль тренера в підготовці спортсмена » Модель індивідуалізації виховання юного спортсмена

Сторінка 2

IV етап. Установлення постійних контактів тренера і юних спортсменів у процесі виховання. До прямих зв'язків можна віднести всі контакти (тренер — учень), що виникають з ініціативи тренера; до зворотних зв'язків (учень — тренер) — всі контакти, ініціатором яких є юний спортсмен. Прямі зв'язки можна розділити на стимулюючі (тренер заохочує наміри вихованців, створює сприятливі умови для спілкування), функціональні (у межах виконання своїх виховних функцій), комунікативні (включення у відносини дітей, наприклад участь у їхніх іграх, самодіяльності, розмовах і т.п.), перцептивно-прогностичні (вивчення особистості школяра і прогнозування його виховання). Зворотні зв'язки (учень — тренер) можуть бути названі контактними (звертання, прохання, питання) і у випадках повної відвертості довірчими. Створення системи контактів дозволяє тренерові, з одного боку, глибше вивчати особистість підлітка і доповнювати спостереження активним включенням у його внутрішній світ, з іншого боку — оцінювати дієвість виховних програм; у старших командах ці контакти допомагають формувати в підлітків потреба в самовдосконаленні.

V етап. Коректування є необхідним елементом індивідуалізації виховного процесу: здійснення групової або індивідуальної програми для закріплення якостей особистості, що виховуються; доповнення виховних програм новими методами і прийомами впливу, що виховує; обліку змін у спортивному колективі, у внутрішньо колективних відносинах; перегляду виховної програми, якщо виявляється її непридатність. Коректування як би завершує індивідуалізацію виховного процесу, спирається на його результати. Воно може відноситися і до психолого-педагогічної характеристики, і до виховної програми, і до шляхів її здійснення, і до форм контактів з юними спортсменами.

Створюючи модель індивідуалізації виховання юного спортсмена, тренер повинний пам'ятати, що він має справу не з окремою якістю або рисою характеру підлітка, а з особистістю в цілому. Гарне або погане поводження вихованця є лише проявом його натури і з різним ступенем вірогідності може відбивати сутність особистості. Тому й у впливі треба виходити насамперед не з конкретного вчинку, а з загального знання дитини, впливати не на конкретну якість, а на особистість у цілому, охоплювати не вузьку сферу даної події, а більш глибокі особистісні мотиви і перспективи.

Крім того, необхідно враховувати, що крім конкретних, особистісних якостей підлітки мають щось загальні у віковому розвитку, знання якого полегшує проникнення в індивідуальні якості і підвищує ефективність впливу.

Аналіз діяльності тренерів показує, що їх педагогічна майстерність не можна визначити як якусь однозначну психолого-педагогічна якість або тільки як рівень розвитку педагогічних здібностей. Педагогічна майстерність — синтез наукових знань тренера, його організаційно-методичного мистецтва й особистий якостей — розуму, почуттів, волі, характеру, здібностей.

Тренер, що має високий рівень майстерності, не тільки допомагає юним спортсменам свідомо і творчо опановувати конкретними спортивними уміннями, але і створює велику виховну взаємодію.

Основні критерії педагогічної майстерності тренера: визначена система і послідовність у супереч спортивно-масовій роботі; високі стабільні результати до учбово-тренувальних заняттях з юними спортсменами; визнання його авторитету підлітками і громадськістю; уміння узагальнювати і творчо переймати кращий досвід.

Високий рівень педагогічної майстерності припускає:

— духовне покликання й інтерес до педагогічної діяльності, прагнення до постійного удосконалювання своїх психолого-педагогічних і спортивних знань і своєї методологічної підготовленості, партійну відповідальність за якість навчання і виховання юних спортсменів;

Страницы: 1 2 3

Нове про педагогіку:

Комп’ютеризація у навчальному процесі. Значення комп’ютерів у школі
Так, комп’ютеризація усього світу – це дуже добре. Але, навіщо ходити так далеко? Якщо можна з впевненістю сказати, що найголовніше місце, де найпотрібніший комп’ютер – це освіта. Бо, як люди вчаться ...

Модернізація змісту астрономічної освіти на основі культурологічного підходу
Модернізація освіти, що базується на інформаційно-комунікаційних технологіях, припускає формування нових моделей учбової діяльності, що використовують інформаційні і комунікаційні технології. Останні ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com