Структура діяльності тренера

Сторінка 1

Професійні функції тренера переломлюються в компонентах його діяльності: проектувальному, конструктивному, організаторському, комунікативному і гностичному.

У практиці конструктивний компонент виражається у відпрацьовуванні структури занять, особливостей методики рішення дидактичних задач, плану тренування. Гностичний компонент супроводжує проектуванню і конструюванню навчального процесу, тому що тренер аналізує і синтезує свій досвід, здобуває педагогічні і спеціальні знання. На виконавчому етапі, коли система "тренер — юний спортсмен" замкнута, переважають комунікативний і організаторський компоненти, що знаходять висвітлення в календарно-тематичному і поурочному плануванні.

Проектувальний і конструктивний компоненти — це здатність тренера до передбачення і проектування життя дитячого спортивного колективу, а також власної діяльності і поводження; розробка конкретних оздоровчих, освітніх, виховних задач; проектування якостей, що повинні бути виховані в юних спортсменах; встановлення обсягу і змісту видів спортивної діяльності; методична розробка окремих напрямків діяльності дитячого спортивного колективу.

Прямим проявом конструктивної діяльності є система планування навчально-виховної роботи. План (програма) роботи тренера передбачає єдність учбово-тренувальної, виховної й організаторської роботи; цілеспрямованість, систематичність і безперервність виховного впливу на всі сторони життя і діяльності спортивного колективу й особистості; самодіяльний характер діяльності спортивного колективу. Нарешті, він повинний забезпечувати відповідність усіх заходів рівневі вихованості юних спортсменів, їх віковим і психологічним особливостям. Тут названі лише основні вимоги до планування, що передбачають ще і дотримання цілого ряду інших методичних умов. Але, з одного боку, багатофакторність планування, а з іншого боку — недостатня теоретична і методична розробленість цього компонента діяльності нерідко приводять до того, що плани виховної роботи тренерів являють собою механічний набір тих або інших виховних заходів, позбавлених зв'язки з задачами виховання і навколишньою дійсністю.

Організаторський компонент — це здатність тренера організувати діяльність спортивного колективу, саму спортивну роботу з урахуванням включення в неї кожного юного спортсмена; розвивати і створювати традиції спортивного колективу й ін. Кожна педагогічна дія тренера має організаторський характер. По образному вираженню А. С. Макаренко, гарна педагогіка — це є, по суті справи, гарна організація. Організаторський компонент включає багатство різнопланових, різнохарактерних дій: формування організаторських умінь юних спортсменів, навчання їхнім способам дій, керівництво роботою активу команди, забезпечення взаємодії спортивних колективів, а також прийоми спонукання підлітків до дій, використання обліку, контролю, системи заохочень.

Створення чіткої структури організаторської діяльності тренера багато в чому підвищує ефективність його роботи. Однак тренери нерідко зводять свою організаторську діяльність лише до досягнення формальних результатів (бачачи свою мету лише в тім, щоб усі зібралися в потрібний час у потрібному місці, провели ту або іншу справу і т.д.) і випустять з уваги головне — виховну ефективність проведеної справи. Підлегла цілям виховання, організаторська робота здобуває зовсім іншу структуру і якість.

Комунікативний компонент — це здатність тренера встановлювати педагогічно доцільні відносини з юними спортсменами, їхніми батьками, адміністрацією школи і підприємства, що шефствує; розширювати і зміцнювати контакти з різними спортивними колективами. Тренер повинний установлювати ділові й емоційні контакти, що забезпечують виконання всіх інших функцій і компонентів його діяльності. Ніж легше він вступає у відносини і зв'язки з окремими дітьми і колективом, чим більш здатний розуміти, співчувати, співпереживати, чим більш точні його ідейно-моральні оцінки, тим вище виховна ефективність його праці.

Страницы: 1 2

Нове про педагогіку:

Можливості здійснення міжпредметних зв'язків в позакласній роботі з фізики
Позакласна робота відкриває найбільш сприятливі можливості для здійснення міжпредметних зв'язків, які головним чином стимулюють самоосвіту учнів: їх звернення до додаткової літератури, повторення нав ...

Основні форми організації навчання
Безпосередньо в навчальному процесі навчальна діяльність здійснюється у різних формах її організації. В освіті України сьогодні прийнята класно-урочна (для школи) або семінарсько-лекційна (для ВНЗ) с ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com