Педагогічні умови забезпечення наступності у формуванні природничих знань у першокласників

Великого значення набуває комплексне застосування засобів унаочнення, завдяки чому на уроці можна комбінувати показ різних та наочних посібників (стінних картин, таблиць, ілюстрацій та ін.). Пам’ять у шестирічок переважно мимовільна, наочно-образного характеру. Тому наочність допомагає дитині краще запам’ятати матеріал, який вчитель подає на уроці.

Аналіз педагогічної літератури показав, що виділяють такі етапи у формуванні уявлень у молодших школярів:

1. Чуттєве сприймання ознак, властивостей, зовнішніх взаємозв’язків і взаємозалежностей об’єкта.

2. Усвідомлення суті уявлення і словесне його вираження.

3. Запам’ятовування змісту уявлення.

4. Відтворення змісту уявлення за допомогою пам’яті.

Т. Байбара визначає і умови формування природознавчих уявлень:

1. Організація цілеспрямованого відчуття і сприймання ознак, властивостей природних об’єктів, їх зовнішніх взаємозв’язків.

2. Поєднання чуттєвої суті сприйнятого із словесними позначеннями.

3. Організація усвідомлення змісту уявлення.

4. Організація запам’ятовування чуттєво-наочного образу об’єкта чи групи об’єктів.

5. Організація закріплення сформованого уявлення шляхом репродуктивного відтворення його змісту без наявності об’єкта.

6. Організація застосування сформованого уявлення при розв’язанні задач за зразком, у подібній і новій ситуаціях.

Сприймання та уявлення забезпечують чуттєве пізнання предметів і явищ, але не дозволяють проникнути в їх сутність, розкрити внутрішні зв’язки і взаємозалежності між ними, а також закономірності об’єктивної реальності. Пізнання було б занадто примітивним, якби воно сприймалося на першому, чуттєвому етапі. Рух пізнання від явища до суті пов’язаний з переходом від конкретного сприймання до абстрактного, логічного мислення, в результаті чого встановлюються і розкриваються внутрішні зв’язки й закономірності. Такий перехід здійснюється шляхом утворення наукових понять.

Формуючи природничі знання у першокласників слід дотримуватись певних дидактичних особливостей проведення уроку у 1 класі.

Як зазначає О. Савченко, у початкових класах, особливо в першому, мають продовжуватися лінії дошкільного розвитку:

- пріоритетність виховних завдань,

- цілісність впливу на дитину через взаємозв'язок навчальної і пізнавальної діяльностей,

- широке використання гри,

- цілеспрямований розвиток сенсорних умінь, вправності й координованості рухів, гостроти зору, уяви, саморегуляції поведінки й загальномовленнєвий розвиток .

Учителі початкової школи повинні дуже точно й повно враховувати досягнення дошкільного віку не тільки в змістовому й методичному планах (хоча це дуже важливо), а й у плані сформованості особистісних якостей дітей, їхньої вольової сфери, готовності до шкільного навчання. Тому в 1 — 2-х класах плавно продовжуються і розвиваються напрями дошкільного розвитку: широке використання ігрової діяльності, цілеспрямований розвиток сенсорних процесів (чутливості слуху, вправності руки, гостроти зору).

Повноцінна початкова школа має грунтуватися на такій дошкільній підготовці:

- добре розвиненій ігровій діяльності дітей;

- пріоритетному розв'язанні виховних завдань, коли навчання здійснюється в контексті виховного процесу;

- добре розвиненому усному мовленні та уяві, достатній для навчання саморегуляції поведінки;

- розвиненій руховій і просторовій координації. Особливе значення мають тренованість у дошкільників м'язів руки, добрий окомір, уміння співробітничати у групі й колективі, здатність до саморегуляції.

Здійснення наступності потребує координації зусиль вихователів і вчителів:

- у вивченні особистості дітей;

- забезпечення плавності переходу до навчальної діяльності, формування вмінь працювати за взірцем і самостійно, а також організаційних, навчального слухання і різнобічного сприймання об'єктів.

Враховуючи те, що наступність передбачає певну послідовність і поетапність формування знань, умінь, навичок, способів діяльності, якими має оволодіти учень "по вертикалі" навчання, ми вважали, що наступність повинна включати взаємозв’язок методів, прийомів, форм навчання; певні послідовно зростаючі вимоги до результативності навчання, виховання, розвитку.

Таким чином, на підставі вищезазначеного нами визначено такі педагогічні умови забезпечення наступності у формуванні природничих знань у першокласників:

- врахування природничих знань першокласників, які вони отримали за період дошкілля;

- врахування вікових особливостей шестилітніх дітей;

- широке використання на уроках ігрових форм навчання;

- використання різноманітних завдань на впізнання і розрізнення об’єктів і явищ природи, порівняння, аналіз;

- використання різноманітної наочності на уроці.

Гіпотезу дослідження, суть якої полягає у тому, що якщо у навчанні учнів курсу "Я і Україна" будуть реалізовані умови забезпечення наступності у формуванні природничих знань у дітей дошкільного і шкільного молодшого віку, то це сприятиме ефективному засвоєнню першокласниками природничих знань, ми перевіряли у педагогічному експерименті.

Нове про педагогіку:

Роль і місце лекції у сучасному НВП і системі освіти в цілому
В даний час виникло протиріччя між накопиченим у практиці досвідом лекційного викладання і рівнем його теоретичного осмислення. Впровадження нових технологій навчання в навчальний процес вузів змушує ...

Мета, завдання, зміст, форми, методи та засоби виховання культури взаємин батьків та підлітків в сім’ї і школі
Метою виховної діяльності педагога у загальноосвітніх навчальних закладах є створення умов для розвитку і самореалізації особистості школярів, виховання у них високої гуманістичної культури, здатност ...