Великого значення набуває комплексне застосування засобів унаочнення, завдяки чому на уроці можна комбінувати показ різних та наочних посібників (стінних картин, таблиць, ілюстрацій та ін.). Пам’ять у шестирічок переважно мимовільна, наочно-образного характеру. Тому наочність допомагає дитині краще запам’ятати матеріал, який вчитель подає на уроці.
Аналіз педагогічної літератури показав, що виділяють такі етапи у формуванні уявлень у молодших школярів:
1. Чуттєве сприймання ознак, властивостей, зовнішніх взаємозв’язків і взаємозалежностей об’єкта.
2. Усвідомлення суті уявлення і словесне його вираження.
3. Запам’ятовування змісту уявлення.
4. Відтворення змісту уявлення за допомогою пам’яті.
Т. Байбара визначає і умови формування природознавчих уявлень:
1. Організація цілеспрямованого відчуття і сприймання ознак, властивостей природних об’єктів, їх зовнішніх взаємозв’язків.
2. Поєднання чуттєвої суті сприйнятого із словесними позначеннями.
3. Організація усвідомлення змісту уявлення.
4. Організація запам’ятовування чуттєво-наочного образу об’єкта чи групи об’єктів.
5. Організація закріплення сформованого уявлення шляхом репродуктивного відтворення його змісту без наявності об’єкта.
6. Організація застосування сформованого уявлення при розв’язанні задач за зразком, у подібній і новій ситуаціях.
Сприймання та уявлення забезпечують чуттєве пізнання предметів і явищ, але не дозволяють проникнути в їх сутність, розкрити внутрішні зв’язки і взаємозалежності між ними, а також закономірності об’єктивної реальності. Пізнання було б занадто примітивним, якби воно сприймалося на першому, чуттєвому етапі. Рух пізнання від явища до суті пов’язаний з переходом від конкретного сприймання до абстрактного, логічного мислення, в результаті чого встановлюються і розкриваються внутрішні зв’язки й закономірності. Такий перехід здійснюється шляхом утворення наукових понять.
Формуючи природничі знання у першокласників слід дотримуватись певних дидактичних особливостей проведення уроку у 1 класі.
Як зазначає О. Савченко, у початкових класах, особливо в першому, мають продовжуватися лінії дошкільного розвитку:
- пріоритетність виховних завдань,
- цілісність впливу на дитину через взаємозв'язок навчальної і пізнавальної діяльностей,
- широке використання гри,
- цілеспрямований розвиток сенсорних умінь, вправності й координованості рухів, гостроти зору, уяви, саморегуляції поведінки й загальномовленнєвий розвиток .
Учителі початкової школи повинні дуже точно й повно враховувати досягнення дошкільного віку не тільки в змістовому й методичному планах (хоча це дуже важливо), а й у плані сформованості особистісних якостей дітей, їхньої вольової сфери, готовності до шкільного навчання. Тому в 1 — 2-х класах плавно продовжуються і розвиваються напрями дошкільного розвитку: широке використання ігрової діяльності, цілеспрямований розвиток сенсорних процесів (чутливості слуху, вправності руки, гостроти зору).
Повноцінна початкова школа має грунтуватися на такій дошкільній підготовці:
- добре розвиненій ігровій діяльності дітей;
- пріоритетному розв'язанні виховних завдань, коли навчання здійснюється в контексті виховного процесу;
- добре розвиненому усному мовленні та уяві, достатній для навчання саморегуляції поведінки;
- розвиненій руховій і просторовій координації. Особливе значення мають тренованість у дошкільників м'язів руки, добрий окомір, уміння співробітничати у групі й колективі, здатність до саморегуляції.
Здійснення наступності потребує координації зусиль вихователів і вчителів:
- у вивченні особистості дітей;
- забезпечення плавності переходу до навчальної діяльності, формування вмінь працювати за взірцем і самостійно, а також організаційних, навчального слухання і різнобічного сприймання об'єктів.
Враховуючи те, що наступність передбачає певну послідовність і поетапність формування знань, умінь, навичок, способів діяльності, якими має оволодіти учень "по вертикалі" навчання, ми вважали, що наступність повинна включати взаємозв’язок методів, прийомів, форм навчання; певні послідовно зростаючі вимоги до результативності навчання, виховання, розвитку.
Таким чином, на підставі вищезазначеного нами визначено такі педагогічні умови забезпечення наступності у формуванні природничих знань у першокласників:
- врахування природничих знань першокласників, які вони отримали за період дошкілля;
- врахування вікових особливостей шестилітніх дітей;
- широке використання на уроках ігрових форм навчання;
- використання різноманітних завдань на впізнання і розрізнення об’єктів і явищ природи, порівняння, аналіз;
- використання різноманітної наочності на уроці.
Гіпотезу дослідження, суть якої полягає у тому, що якщо у навчанні учнів курсу "Я і Україна" будуть реалізовані умови забезпечення наступності у формуванні природничих знань у дітей дошкільного і шкільного молодшого віку, то це сприятиме ефективному засвоєнню першокласниками природничих знань, ми перевіряли у педагогічному експерименті.
Нове про педагогіку:
Історичні відомості про числа та цифри, стадії розвитку лічби
Найстародавнішою математичною діяльністю був рахунок. Рахунок був необхідний, щоб стежити за поголів'ям худоби і вести торгівлю. Деякі первісні племена підраховували кількість предметів, зіставляючи ...
Інтегрований урок російської мови, математики, читання
Тема: Систематизація знань по російській мові, математиці, читанню. Мета: закріпити навики рахунку в межах 10, уміння вирішувати завдання на різницеве порівняння, закріпити знання словарних слів, умі ...