Педагогічні умови забезпечення наступності у формуванні природничих знань у першокласників

Педагогіка і освіта » Наступність у формуванні природничих знань у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку » Педагогічні умови забезпечення наступності у формуванні природничих знань у першокласників

Сторінка 3

Великого значення набуває комплексне застосування засобів унаочнення, завдяки чому на уроці можна комбінувати показ різних та наочних посібників (стінних картин, таблиць, ілюстрацій та ін.). Пам’ять у шестирічок переважно мимовільна, наочно-образного характеру. Тому наочність допомагає дитині краще запам’ятати матеріал, який вчитель подає на уроці.

Аналіз педагогічної літератури показав, що виділяють такі етапи у формуванні уявлень у молодших школярів:

1. Чуттєве сприймання ознак, властивостей, зовнішніх взаємозв’язків і взаємозалежностей об’єкта.

2. Усвідомлення суті уявлення і словесне його вираження.

3. Запам’ятовування змісту уявлення.

4. Відтворення змісту уявлення за допомогою пам’яті.

Т. Байбара визначає і умови формування природознавчих уявлень:

1. Організація цілеспрямованого відчуття і сприймання ознак, властивостей природних об’єктів, їх зовнішніх взаємозв’язків.

2. Поєднання чуттєвої суті сприйнятого із словесними позначеннями.

3. Організація усвідомлення змісту уявлення.

4. Організація запам’ятовування чуттєво-наочного образу об’єкта чи групи об’єктів.

5. Організація закріплення сформованого уявлення шляхом репродуктивного відтворення його змісту без наявності об’єкта.

6. Організація застосування сформованого уявлення при розв’язанні задач за зразком, у подібній і новій ситуаціях.

Сприймання та уявлення забезпечують чуттєве пізнання предметів і явищ, але не дозволяють проникнути в їх сутність, розкрити внутрішні зв’язки і взаємозалежності між ними, а також закономірності об’єктивної реальності. Пізнання було б занадто примітивним, якби воно сприймалося на першому, чуттєвому етапі. Рух пізнання від явища до суті пов’язаний з переходом від конкретного сприймання до абстрактного, логічного мислення, в результаті чого встановлюються і розкриваються внутрішні зв’язки й закономірності. Такий перехід здійснюється шляхом утворення наукових понять.

Формуючи природничі знання у першокласників слід дотримуватись певних дидактичних особливостей проведення уроку у 1 класі.

Як зазначає О. Савченко, у початкових класах, особливо в першому, мають продовжуватися лінії дошкільного розвитку:

- пріоритетність виховних завдань,

- цілісність впливу на дитину через взаємозв'язок навчальної і пізнавальної діяльностей,

- широке використання гри,

- цілеспрямований розвиток сенсорних умінь, вправності й координованості рухів, гостроти зору, уяви, саморегуляції поведінки й загальномовленнєвий розвиток .

Учителі початкової школи повинні дуже точно й повно враховувати досягнення дошкільного віку не тільки в змістовому й методичному планах (хоча це дуже важливо), а й у плані сформованості особистісних якостей дітей, їхньої вольової сфери, готовності до шкільного навчання. Тому в 1 — 2-х класах плавно продовжуються і розвиваються напрями дошкільного розвитку: широке використання ігрової діяльності, цілеспрямований розвиток сенсорних процесів (чутливості слуху, вправності руки, гостроти зору).

Повноцінна початкова школа має грунтуватися на такій дошкільній підготовці:

- добре розвиненій ігровій діяльності дітей;

- пріоритетному розв'язанні виховних завдань, коли навчання здійснюється в контексті виховного процесу;

- добре розвиненому усному мовленні та уяві, достатній для навчання саморегуляції поведінки;

- розвиненій руховій і просторовій координації. Особливе значення мають тренованість у дошкільників м'язів руки, добрий окомір, уміння співробітничати у групі й колективі, здатність до саморегуляції.

Здійснення наступності потребує координації зусиль вихователів і вчителів:

- у вивченні особистості дітей;

- забезпечення плавності переходу до навчальної діяльності, формування вмінь працювати за взірцем і самостійно, а також організаційних, навчального слухання і різнобічного сприймання об'єктів.

Враховуючи те, що наступність передбачає певну послідовність і поетапність формування знань, умінь, навичок, способів діяльності, якими має оволодіти учень "по вертикалі" навчання, ми вважали, що наступність повинна включати взаємозв’язок методів, прийомів, форм навчання; певні послідовно зростаючі вимоги до результативності навчання, виховання, розвитку.

Таким чином, на підставі вищезазначеного нами визначено такі педагогічні умови забезпечення наступності у формуванні природничих знань у першокласників:

- врахування природничих знань першокласників, які вони отримали за період дошкілля;

- врахування вікових особливостей шестилітніх дітей;

- широке використання на уроках ігрових форм навчання;

- використання різноманітних завдань на впізнання і розрізнення об’єктів і явищ природи, порівняння, аналіз;

- використання різноманітної наочності на уроці.

Гіпотезу дослідження, суть якої полягає у тому, що якщо у навчанні учнів курсу "Я і Україна" будуть реалізовані умови забезпечення наступності у формуванні природничих знань у дітей дошкільного і шкільного молодшого віку, то це сприятиме ефективному засвоєнню першокласниками природничих знань, ми перевіряли у педагогічному експерименті.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Нове про педагогіку:

Завдання змісту ознайомлення дітей дошкільного віку з величиною предметів
Чому необхідно знайомити дітей з порівнянням величини предметів? Існує думка, що діти приходять до школи з готовими поняттями про величину предметів. На практиці виходить зовсім інша картина. Перш ні ...

Планування спеціальних засобів спрямованих на підвищення функціонального стану сенсорних систем та їх зміст
На думку ряду фахівців з фізіології, фізичного виховання і спорту формування рухових навичок і розвиток фізичних якостей неможливе без участі сенсорних систем. Молодший шкільний вік є сприятливим пер ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com