Педагогічні умови забезпечення наступності у формуванні природничих знань у першокласників

Педагогіка і освіта » Наступність у формуванні природничих знань у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку » Педагогічні умови забезпечення наступності у формуванні природничих знань у першокласників

Сторінка 2

Уявлення - це чуттєво-наочний узагальнюючий образ, в якому відображені зовнішні ознаки, властивості, зв’язки, раніше сприйнятого об’єкта чи групи об’єктів. Уявлення виникає на основі відчуттів і сприймання, як результат усвідомлення, запам’ятовування, відтворення.

Кожне уявлення має зміст, тобто зовнішні ознаки, властивості і зв’язки чуттєво-наочного образу, які були сприйняті різними органами чуття і створили цей образ.

На думку Ф.Кисельова, Н.Казанського, уявлення – не завжди звичайний образ раніше сприйнятого предмета або явища. Воно може включати в себе деякі узагальнення, може бути осмисленим, певною мірою узагальненим образом ряду предметів і явищ. Наприклад, уявлення про собаку – це образ не якоїсь однієї певної собаки, а собаки взагалі з характерними і загальними для цього виду звірів ознаками: формою та будовою тіла, забавлянням тощо.

Як стверджують вчені, уявлення – це не тільки образи предметів, які ми колись сприймали. Можна мати уявлення і про такі предмети, яких ми ніколи не бачили. Вони створюються на основі осмислення ряду уявлень про навколишні предмети або явища.

У методичній та психологічній літературі зазначається,

щоб сформувати у свідомості першокласників чіткі уявлення про незнайомий предмет, треба показати їм його, дати можливість доторкнутися до нього, а іноді понюхати і попробувати на смак. Якщо предмет як певний комплекс подразників діє на ряд аналізаторів, у корі великих півкуль утворюються тимчасові зв’язки, в наслідок чого організм реагує на предмет, як єдине ціле.

В. Сухомлинський вважав, що природа – величезної ваги виховний фактор, що накладає свій відбиток на весь характер педагогічного процесу Він домагався того, щоб перші наслідки своєї розумової праці дитина відчула під час активної взаємодії з природою.

Отже, одночасна робота різних аналізаторів є найважливішою умовою переходу від окремих відчуттів до сприймання предмета в цілому.

Так першокласники, ознайомлюючись із снігом і льодом, за допомогою зорового аналізатора сприймають особливості кольору снігу і льоду; органами дотику – їх твердість, характер поверхні (гладенька, шорстка), температуру; органами нюху – відсутність запаху та інше.

Тримаючи сніг у руці, діти спостерігають певні зміни: білі сніжинки перетворюються на краплинки води, які відрізняються від снігу. Наявність цих сприймань є необхідною умовою сприймання учнями причинного зв’язку між явищами: "Від тепла сніг тане, перетворюється на воду." Цей простий приклад показує, як одночасно робота різних аналізаторів забезпечує відображення складних зв’язків явищ об’єктивного світу.

Уявлення формуються на основі спостережень. А для того, щоб в учнів утворювалися чіткі і правильні уявлення необхідне систематичне керівництво з боку вчителя процесом сприймання учнями предметів і явищ.

В. Сухомлинський зазначав, що початкова школа повинна навчити дитину вчитися. Вміння вчитися включає в себе ряд умінь, пов’язаних з оволодінням знаннями: уміння спостерігати явища навколишнього світу, думати, висловлювати думки, читати, писати. В. Сухомлинський вважав, що навчити дитину вчитися, дати їй уміння, з допомогою яких вона буде самостійно підніматися із сходинки на сходинку довгого шляху пізнання – це одне з найскладніших завдань учителя.

Щоб сформувати у першокласників загальне уявлення про той чи інший об’єкт найдоцільніше ознайомити їх з ним безпосередньо в природі. Тому великого значення набувають спостереження під час екскурсій, а також самостійні спостереження в природі. Під час тих спостережень учні не тільки запам’ятовують зовнішні особливості тих або інших об’єктів, а й звертають увагу на їхнє природне оточення. Це дає можливість виявити певні взаємозв’язки між об’єктом і середовищем. Під час спостережень тісно переплітаються елементи чуттєвого (емпіричного) і абстрактного (логічного), що забезпечує розуміння учнями суті явищ, які вивчаються. Наприклад, під час екскурсії до лісу треба не лише показати дітям сосну, звернути їхню увагу на колір кори на стовбурі, форму крони, розташування хвоїнок на гілках, колір і форму шишок, а й запропонувати порівняти дерева, що ростуть у гущавині, з деревами на відкритій місцевості.

Отже, чуттєва форма пізнання не виступатиме в „чистому” вигляді. Чуттєві образи вивчаються в комплексі суджень та умовиводів, в результаті чого формуються чуттєво-логічні образи. Цим забезпечується єдність чуттєвого пізнання в процесі навчання.

Значна робота по формуванні у першокласників яскравих образів повинна проводитися і на предметних уроках, де діти під керівництвом учителя вивчають натуральні об’єкти.

Звичайно, на предметному уроці чуттєве сприйняття учнів поєднується із словом учителя, який спрямовує цей процес, бо шести річки ще не можуть самостійно виділити головні властивості об’єкта. Учні сприймають тільки ті його особливості, які відразу впадають в око, хоч вони можуть бути й неістотні.

Мало чути – треба вміти слухати, мало дивитися – треба вміти бачити. І вчитель керує цим процесом. Спочатку учні розглядають весь предмет, схоплюючи його загальний образ. Поступово учитель підводить учнів до різнобічного ознайомлення з об’єктом. Діти дають його словесний опис, встановлюють причинно-наслідкові зв’язки.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Нове про педагогіку:

Поняття "самостійна робота" і її функції
У психолого-педагогічної літератури переконливо доводиться, що правильно організована самостійна робота учнів на уроці сприяє значному підвищенню ефективності навчання (П. Я. Голант, М. О. Данілов, Н ...

Основна школа
Говорячи про учнів середньої школи, слід відмітити перш за все, що саме на основі знань, здобутих у початковій школі, вони мають оволодіти іншомовним мовленням у межах того мовного і мовленнєвого мат ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com