Педагогічні умови забезпечення наступності у формуванні природничих знань у першокласників

Педагогіка і освіта » Наступність у формуванні природничих знань у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку » Педагогічні умови забезпечення наступності у формуванні природничих знань у першокласників

Сторінка 1

Відомі педагоги К. Ушинський, К. Ягодовський, В. Сухомлинський та ін. великого значення надавали формуванню у дітей природничих знань. Зокрема, К.Ушинський стверджував, що логіка природи є найдоступнішою і найкориснішою логікою для дітей . К. Ягодовський стверджував, що природознавчий курс необхідний молодшим школярам як основа майбутніх систематичних курсів; для розвитку мислення, мови, наповнення відповідним змістом "пустих" слів; для виправлення помилкових уявлень і понять у дітей, які утворилися в дошкільний період без відповідного керівництва.

Такими чином, завдання учителя в початковій школі полягає в тому, щоб він допоміг дитині розібратися у тих уявленнях, якими збагатилася вона внаслідок свого невеликого життєвого досвіду, перевірити, виправити, впорядкувати їх і водночас розвивати розумові здібності дитини, її спостережливість, увагу.

У працях Т.Байбари, О. Біди, Ф.Кисельова, В.Пакулової та ін. зазначається, що природничі знання засвоюються молодшими школярами у формі таких видів знань – конкретних фактів, уявлень, понять.

У педагогічній літературі зазначається, що знання є органічною єдністю чуттєвого і раціонального, без якого вони неможливі. До чуттєвого пізнання належать відчуття, сприймання, уявлення; до логічного або раціонального - поняття, судження, умовиводи. Ці форми відображення мають місце і при засвоєнні знань, оскільки в процесі навчання в свідомості учня повинна бути відтворена реальна картина навколишнього світу.

Аналіз програми курсу "Я і Україна" дав нам змогу визначити основні природничі знання, які формуються у першокласників у формі уявлень про:

- про предмети та явища природи - навколишній світ, живу і неживу природу, перетворювальну діяльність людини; властивості повітря, води; різноманітність рослин і тварин, умови їх зростання та проживання;

взаємозв’язки і залежності в природі (взаємозв’язки в живій і неживій природі, зміни упродовж року - вплив висоти Сонця на зміну пір року);

значення сонячного світла і тепла, повітря, води, ґрунту для рослин, тварин, людини; необхідність охорони повітря, ґрунту, водойм;

значення рослин і тварин для людини, необхідність охорони рослин і тварин;

спеціальні методи пізнання об’єктів природи (спостереження, дослід);

способи практичної діяльності з об’єктами природи;

норми етичного, естетичного, морального ставлення до об’єктів природи.

Пізнання навколишнього світу починається з відчуття. Відчуття – це процес відображення в мозку людини окремих властивостей, якостей предметів і явищ об’єктивної дійсності внаслідок їх безпосереднього впливу на органи чуттів. На базі відчуття виникає сприймання.

Сприймання – це відображення в корі мозку наочних образів предметів і явищ дійсності в результаті їх безпосереднього діяння на органи чуттів. Воно є результатом аналітико-синтетичної діяльності аналізаторів. Сприйняття відображають предмет як ціле з усіма його властивостями, а відчуття – тільки окремі властивості або ознаки предметів та явищ.

До шести років сприймання набуває рис цілеспрямованої діяльності: дитина спроможна виділити предмет з ряду інших предметів, зосередити увагу на ньому і визначити його специфічні якості. Сприйняття пов’язане із безпосереднім чуттєвим пізнанням предметів і явищ – форми, звуку, кольору, величини, ваги тощо.

Сприймання шестирічного учня розвивається як цілеспрямована і раціонально організована діяльність чуттєвого пізнання. Учні за допомогою вчителя вчаться обстежувати предмети, використовуючи різні аналізатори ( зоровий, слуховий, руховий, тактильний), порівнювати предмети за певними ознаками один з одним, розподіляти їх на певні групи на основі виділених суттєвих ознак. У кожної дитини сприймання проходить дещо по-різному, залежно від її індивідуальних особливостей, нахилів, здібностей, набутих раніше вмінь і навичок.

У зв’язку з цим, на думку методистів, вчитель повинен забезпечити:

- по-перше, достатню точність і повноту у сприйманні дитиною об’єкта, явища;

- по-друге, врахування сенсорного досвіду учнів;

- по-третє, виховання якостей спостерігача і бачити приховані закономірності;

- по-четверте, оволодіння сенсорними еталонами (загальноприйнятими зразками предметів та властивостей);

- по-п’яте , організацію зовнішнього сприймання об’єктів у поєднанні з осмисленням даного матеріалу.

Сприйняття становить основу для мислення, що спрямовані на виявлення відношень і закономірних зв’язків між предметами і явищами об’єктивної дійсності.

У першокласників розвиваються внутрішні механізми мислення, а саме: операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, що створює основи для оволодіння логічними формами мислення. Але оперування знаннями без опори на конкретні предмети, їх моделі або схеми дітям ще важко. Школярам порівняно легко розв’язувати задачі, коли можна використати практичні дії із самими предметами або виділити ознаки частин предмета спостерігаючи їх.

На основі відчуття і сприймання в пам’яті людини виникають уявлення. Роль уявлень у процесі вивчення природи дуже велика: чим багатші у дітей уявлення, чим вони повніші за обсягом і точніші за змістом, тим краще розвивається у дітей пам’ять і мислення. Уявлення є також необхідною умовою формування понять, розуміння учнями слів вчителя, а також засвоєння матеріалу підручника.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

Значення казки
Мовленнєвий розвиток молодших шко­лярів, успішне опанування ними елемен­тів знань із фонетики, граматики, орфо­графії відчутно залежить від інтересу до виучуваного, від того, наскільки в ході засвоєн ...

Загальна характеристика рослинних ресурсів України
Територія України за А.Л. Тахтаджяном, входить до Циркумбулярної, а також частково (Південний берег Криму) до Середземноморської областей Бореального підцарства Голарктичного флористичного царства і ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com