Музичний образ в пісенній творчості

2. Початки ладової організації: спів у заданій тональності (за заданим звуком, за тональною настройкою фортепіанного вступу), тяжіння до тоніки при завершенні мелодії, сполучення стійких і нестійких звуків, домінування перших, найпростіші народні звукоряди, лади (секундові, терцеві, квартові) мажорні (переважно) і мінорні.

3. Метроритмічні співвідношення: метрична чіткість мелодії, поєднання наголошених і ненаголошених звуків, переважно дводольні рої міри, виразність ритмічного рисунка, закінченість мелодії в ритмічному відношенні.

4. Найпростіше нюансування пісень: знаходження потрібного чемну й динаміки в імпровізації пісень певного змісту, збереження темпу під час виконання створеної пісні, свідома зміна темпу й динаміки залежно від літературного тексту пісні й мелодії.

5. Первинна структура пісні: поява цезур, побудова коротких музичних фраз, речень, наскрізний рух мелодії або квадратність структури, своєчасна реакція на фортепіанний вступ і закінчення.

Значення зображально-виражальної функції в дитячій пісенній творчості дуже велике. Без оволодіння її найпростішими засобами неможливе успішне формування пісенної творчості. Але таке засвоєння може відбуватися тільки в процесі творчої діяльності. Дитина, керуючись поставленим перед нею творчим завданням, оперує звуками, наспіву мелодію, видозмінює її і шукає способи зображення в ній тих почуттів і думок, які вона хотіла передати. Така діяльність складається в умовах уже набутого музичного досвіду на заняттях. Якщо, наприклад, у процесі занять дитину не вчили найпростіших нюансів, то вона не зуміє скористатися такими засобами, як зміна динаміки й темпу, хоча несвідомо і прагнутиме проспівати, наприклад, колискову неголосно, в повільному темпі.

Музичне виховання дошкільнят буде успішнішим, якщо батьки знають дитячі пісні, можуть виконати їх та розучити з дітьми. Такі українські народні пісні, як: "Ой єсть в лісі калина", "Женчичок-бренчичок", "Грицю, Грицю, до роботи" цікаві, доступні і можуть бути інсценовані.

Як правило, старший показує, а дитина повторює рухи. Але методом наслідування обмежуватися не варто. Набувши досвіду в подібних заняттях, дитина зможе обрати переконливіший варіант рухів (елементів танцю) з кількох запропонованих їй, а згодом знайти власний вдалий варіант інсценування.

Імпровізація музично-ритмічних рухів сприяє розвиткові почуття ритму, емоційності, творчих здібностей школярів, вихованню інтересу до фольклору. Крім того, перевтілюючись у певні образи і діючи певною мірою самостійно, нерішучі діти поступово стають більш сміливими, упевненими в собі. Інсценування ефективніше, якщо участь беруть кілька дітей. З інсценованою піснею діти можуть виступити на концерті у школі, на сімейних святах, і це принесе їм і присутнім велике задоволення.

Після денних пригод приємно почути неквапливу, наспівну музику. Не завжди діти відразу ж засинають, іноді вони просять когось із дорослих розповісти їм казочку. А як добре, коли після казки дитина чує ласкавий голос мами, котра співає їй колискову пісеньку. Ніжна мелодія, яка передає образ пухнастого котика, що м'яко ступає по кімнаті й тихо муркоче, створює спокійний, утихомирений настрій. Знайте, милі мами: ваш голос незамінний для дитини.

Колискові пісні може наспівувати і дитина, заколисуючи молодшого братика чи сестричку.

Творчі здібності розвиваються не тільки в ритмічних і танцювальних рухах, а й у різних видах музичної діяльності. Дуже корисні співацькі імпровізації. Спостерігаючи за дітьми, можна помітити, що деякі з них, особливо дівчатка, під час ігор часто наспівують: коли заколисують ляльку, грають в "артистів” і т.д. Ці наспіви і є своєрідними імпровізаціями.

Нове про педагогіку:

Шляхи формування комунікативних умінь і навичок
Кожен урок української мови – складна, цілісна, динамічна система змісту навчального матеріалу й організації роботи з ним, яка насамперед спрямовується на засвоєння матеріалу, зазначеного в темі урок ...

Дослідження розумового компоненту розвитку молодших школярів
Розумовий компонент розвитку є відповідальним за результати інтелектуальної діяльності людини. Діагностика розумового компоненту розвитку здійснювалася шляхом визначення середнього бала шкільної успі ...