Проблема навчання гри молодших школярів в баскетбол

Сторінка 2

Рухова активність сприяє засвоєнню інформації, що надходить із зовнішнього середовища, через сенсорні системи. Ця інформація має значення не тільки для підвищення фізичної і розумової працездатності, але й для становлення людини як особистості.

У спортивному залі повинна триматися певна температура і вологість. Величина шкірної поверхні по відношенню до ваги у дитини більша, ніж у дорослого. Обмежена можливість потовиділення і недосконалість судинних реакцій ускладнює терморегуляцію у дітей. Ось чому навіть незначне переохолодження чи перегрівання, можуть призвести до порушення здоров'я. Діти погано переносять перебування в приміщенні з підвищеною температурою та вологістю. Перегрів може викликати порушення серцевої діяльності, втрату свідомості. Тому, після пробіжок в грі потрібно поступово переходити до відпочинку.

На частку м'язової тканини у дитини 7 - 19 років припадає близько 30% ваги тіла. Розвиток м'язів відбувається головним чином за рахунок потовщення м'язових волокон. Розвиток мускулатури йде нерівномірно. Спочатку розвиваються м'язи шиї і тулуба, а потім, м'язи кінцівок.

Кінцівки дітей містять недостатню кількість солей, тому у дітей часто бувають переломи, особливо часто зустрічається перелом променевої частини руки трохи вище зап'ястя, який називається переломом променя в типовому місці. Для профілактики даного виду перелому у дітей слід навчити їх «правильно падати», тобто при падінні не спиратися на долоню, так як променева кістка не витримує навантаження маси тіла. Будова м'язів дітей помітно відрізняється від будови м'язів дорослих.

Потрібно мати на увазі, що м'язи у дітей розвиваються нерівномірно. Швидше - великі, повільніше - малі. Це одна з причин того, що у молодшому шкільному віці учні невпевнено виконують «точні» рухи, наприклад, пензлем, погано справляються із завданнями на точність фізичної дії.

У дитини даного віку розвиваються і удосконалюються основні природні рухи, зокрема, робочі рухи кисті і пальців. Змінюється і ставлення до рухів. Колишній інтерес до самого процесу руху змінюється все більшою зацікавленістю в результатах дій. Радість і задоволення приносить не тільки сама рухова діяльність, але й досягнення мети при певній дії. Рухи стають усе більш точними, координованими.

Однак розвиток механізмів центральної нервової системи ще недостатній, тому недостатня здатність до тривалої продуктивної роботи, тривалого м'язового напруження і діти швидко втомлюються. Тому не слід одноманітно виконувати рухи, потрібно їх урізноманітнити.

У 7 - 8 років інтенсивно росте темп рухів. У хлопчиків його збільшення більш прогресивне, ніж у дівчаток. Точність рухів у 7 – 8 річних дітей розвинена недостатньо.

Помилки при відтворенні рухів заданих параметрів складають 45 - 50%. Систематичні фізичні вправи із застосуванням методів, що полегшують відтворення рухів певних просторово - часових параметрів приводять до поліпшення точності рухів просторовим характеристикам на 45 - 50%, тимчасовим - на 30%, силовим - на 35%. До 7 - 8 років виробляється нормальна постава тіла

При формуванні у дітей молодшого шкільного віку звички до систематичним рухливим іграм, у них розвиваються м'язово-рухові відчуття, поліпшується зоровий та кінестетичний контроль за виконанням рухів.

Вдосконалення координацій між зоровими відчуттями і виконанням рухів - дуже важливе завдання фізичного виховання дітей. Діти часто по самим випадковим ознакам намагаються вгадати, а не з'ясувати особливості показуваного предмета, руху, дії. У цьому віці посилюється роль слова в сприйнятті елементів і деталей рухів.

Діти в 7 - 10 років недостатньо точно сприймають інтервали часу: короткі проміжки часу вони зазвичай недооцінюють. Багато труднощів викликає у них і орієнтування в самому просторі зали, майданчики. Вони плутають праву і ліву сторони. Тому рекомендується систематично тренувати дітей у цих досить складних для них процесах. Обсяг уваги молодших школярів вузький: вони одночасно можуть сприймати один - два рухи або не пов'язані між собою елементи рухів. Увага їх часто перемикається на всілякі другорядні об'єкти та елементи рухів. Неуважність нерідко виявляється наслідком перевтоми, відсутності звички уважно дивитися і слухати.

Страницы: 1 2 3

Нове про педагогіку:

Теоретичні засади проблеми розвитку комунікативно-мовленнєвих умінь молодших школярів засобами частин мови
У морфологічну структуру мови в її широкому розумінні входять парадигми відмінюваних частин мови (іменників, прикметників, займенників, числівників і дієслів) та морфемна структура усіх частин мови, ...

Порівняльний аналіз результатів експериментального дослідження з формування етики соціального педагога
Аналіз та узагальнення отриманих результатів показали, що курс «Етика соціального педагога» покращує стиль педагогічного спілкування (діаграми 2.5; 2.6) майже на двадцять відсотків Також, у тій групі ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com