Вивчення ліричних творів Б. Олійника

Сторінка 3

1. Вічно живі.

2. Прокляття вбивцям.

3. Заповітне Слово.

4. « .доля великого світу На наші рамена ляга».

Хоч би які методи застосовував учитель, в центрі його уваги повинно бути слово поета. Розкрити всю глибину, показати красу поетичного слова — таке основне завдання.

Робота досліджувала одну з актуальних проблем методики викладання української літератури – вивчення ліричних творів на уроках української літератури. Дослідження та аналіз низки літературних джерел дали змогу зробити такі висновки і узагальнення:

Лірика — рід літератури, в творах якого відображуються почуття, думки людей, викликані певними подіями чи обставинами життя.

Специфіка лірики виявляється в тому, що в ній дійсність відображається не шляхом розповіді про події, що відбуваються з людьми, а через передачу думок, почуттів, переживань, у ліриці бачимо єдність думки й почуття.

Залежно від змісту ліричні твори здебільшого поділяють на такі групи: лірика громадянська (або суспільно-політична чи просто політична), пейзажна, філософська, інтимна.

Ліричні твори класифікують ще й за такими жанрами: пісня, гімн, ода, послання, сатира, епіграма, епітафія, мадригал та ін.

Часом вид ліричного твору визначається особливостями його форми: сонет, рондель, газель і т. п.

Зміст ліричного твору — це почуття, роздуми, переживання, зумовлені явищами дійсності, які письменник, відповідно до свого світогляду, відібрав, осмислив і емоційно й естетично оцінив у творі.

Форма ліричного твору — це вся сукупність художніх прийомів і засобів вираження змісту, те, що пов'язує елементи змісту воєдино і без чого неможливе його існування. Форма так само багата й різноманітна, як і зміст. Поняття форми включає в себе і жанр твору, і його композицію, і образи.

Зміст і форма — поняття історичні, але єдність їх слід розуміти не як раз і назавжди визначений кінцевий результат, а як безперервний діалектичний процес. Ось чому й аналіз ліричного твору сьогодні не може бути точнісінько таким, як учора, а завтра — таким, як сьогодні. У поезії, що народилася навіть у сиву давнину, для учнів повинна звучати симфонія сьогодення. Поезія — не засушений гербарій, а вічно живий квітник.

Специфіка лірики випливає з особливостей відтворення у ній світу, з своєрідності її поетичної мови. У ліриці життєві явища змальовуються через почуття, переживання, роздуми, які викликані суспільно-політичними подіями, картинами природи, особистими моментами в житті людини. На відміну від епічних творів, які накреслюють широку панораму життя, у ліричних творах немає розгорнутого сюжету, думки поета виражаються лаконічно, дуже сконцентровано. В одному рядку вірша передається те, що іноді в епічних творах розгортається у цілі розділи.

Ліричні вірші відзначаються і особливостями художньої мови, розуміння якої вимагає добре розвиненої уяви, мислення образами, тонкого чуття, вразливості, загального розвитку людини. Тому-тo під час вивчення ліричних творів дуже помітна строкатість учнівських вражень. Широта художніх узагальнень у ліричних творах об'єктивно породжує в учнів різні асоціації залежно від їх особистого досвіду. Порівняно з іншими родами літератури сприймання лірики відзначається найбільшою суб'єктивністю.

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Стан досліджуваної проблеми у вітчизняній та зарубіжній психолого-педагогічній літературі
На сучасному етапі реформування освіти одне з головних завдань створення необхідних умов для повноцінного розвитку і самореалізації кожного громадянина України, як зазначалося на другому з'їзді праці ...

Сутність методів самостійного набуття знань студентами
Проблема активності і самостійності студентів у навчанні має досить давнє коріння і розв'язувалась по-різному ще гербартизмом та прогресивізмом. Перша з цих систем позбавляла студентів ініціативи, на ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com