Вивчення ліричних творів Б. Олійника

Думки й почуття ліричного героя творів Б. Олійника — то думки й почуття нашого сучасника, найактивнішого співучасника великих всенародних звершень. Тому вони викликають такий щирий відгук у серцях нашої молоді.

«Кредо». З усім циклом учні знайомляться вдома напередодні уроку. На уроці роботу над твором починаємо зі з'ясування значення назви циклу. Словом «кредо» позначають два поняття: основи світогляду, переконання людини; висловлення людиною своїх поглядів, переконань. Чиї ж погляди й переконання висловлює ліричний герой циклу?

Устами ліричного героя промовляє людина найпередовішого світогляду, нової моралі, борець проти кривди й зла, творець нового світу.

— Чому, на вашу думку, автор назвав свій цикл кантатою? Згадаймо, що кантатою в стародавній поезії називали вірш урочистого характеру.

— Певно, поет хотів підкреслити урочистість, піднесеність звучання свого твору.

Справді, ми відчуваємо цю піднесеність вже під час першого знайомства з твором. Бо ж і мовиться в ньому про небуденного, величного героя — людину. З цим значним змістом гармонійно узгоджується й форма: урочисто звучить п'ятистопний ямб; його ще сповільнюють цезури — паузи, що підкреслюються розбивкою окремих рядків у першій, третій, п'ятій та шостій строфах. Особливого колориту надають віршеві архаїзми: темниці, отча хата, грядущі покоління, пред образами, яко свято, десниця.

З огляду на обмежений час на уроці прочитаємо окремі поезії циклу — першу, третю та п'яту. Мета виразного читання (вчителем або заздалегідь підготовленими учнями) — глибше збагнути ідейно-естетичне багатство твору. Після читання кожної з частин циклу коментуємо (або ж це роблять учні) окремі деталі, важливі для розуміння ідейного змісту.

Перша частина.

Я— від коріння.

Я — із первовіку.

Ліричний герой відчуває себе спадкоємцем духовної спадщини людства; його погляди, ідеї — то цвіт людської думки, викоханий протягом століть.

Та пам'ятай: в незвідане дороги

Я першим клав. Собою. І — в собі.

Своє щастя ліричний герой вбачає у безмежній відданості ідеям комунізму, в боротьбі за щастя всіх людей. Він відчуває величезну відповідальність і перед тими, хто віддав своє життя за здійснення мрії про «Місто Сонця», і перед «грядущими поколіннями».

Третя частина. До кого звертається в ній ліричний герой? До Батьківщини, яку він першим піде захищати, коли «чорний ворог крилами закреше».

Водночас ця частина — апофеоз справжньої дружби, істинна суть якої виявляється в тому, щоб захистити друга від біди, поділити з ним його горе. Особисте почуття — вірність дружбі та громадянське — вірність Вітчизні.

П'ята частина. Щемким болем сповнені дуже короткі, але наповнені глибоким, щирим почуттям згадки про матір, яка «одцвітає», про батька, що загинув на фронті, і його сміх син знає лише «у рамці на стіні». Життя продовжується, «сад цвіте», і тим болючіше відчувати втрату найрідніших.

У народу «руки з праці вузлуваті», «душа ж його пречиста, яко свято». Справжня краса людини — це душевна краса, людина красива не тим, якою вона є зовні, а тим, що створила своїми руками, своїм розумом.

Ліричний герой усвідомлює себе невід'ємною частинкою свого народу: Я весь у нього. Весь він — у мені .

Нове про педагогіку:

Інноваційні підходи до ознайомлення дітей дошкільного віку з жанрами образотворчого мистецтва
Проблема залучення дитини до мистецтва живопису в умовах сучасного розвитку освіти є вкрай важливим напрямком педагогіки і має ще багато недосліджених аспектів. Оскільки освіта сьогодення в царині ми ...

Класифікація та характеристика основних форм навчання
У сучасній дидактиці виділяють 4 форми організації навчальної діяльності: парна (взаємодія учня з учнем чи вчителя з учнем); фронтальна (вчитель одночасно навчає весь клас); кооперативна (групова – в ...