Вивчення ліричних творів Т. Г. Шевченка

Сторінка 4

Після аналізу поезії, для створення цілісного враження, учні слухають грамзапис вірша у виконанні артистів.

Далі вчитель підкреслює, що твори періоду «трьох літ» засвідчили про перехід Т. Г. Шевченка від романтизму до критичного реалізму. Учні вже знайомі з основними рисами сентименталізму і романтизму, тому після стислого повторення раніше вивченого (шляхом бесіди) вчитель переходить до розкриття поняття «критичний реалізм».

Реалізм як творчий метод виник задовго до XIX століття, однак його розквіт припадає саме на цей період. Реалізм передбачає правдиве, історично конкретне зображення дійсності. Але письменники-реалісти не копіювали життя. Вони відбирали з нього найбільш характерні факти, явища, людей і, узагальнюючи їх, створювали типові правдиво художні образи. Живуть, діють ці персонажі не в якихось незвичайних, виняткових обставинах, як романтичні герої, а в конкретних суспільно-історичних і побутових умовах. Тому з реалістичних творів читач дізнається про життя суспільства в цілому і окремих людей певної епохи.

Найвищим етапом у розвитку реалізму став критичний реалізм. Найвидатнішими його представниками в російській літературі були О. Пушкін, М. Гоголь, І. Тургенев, М. Некрасов, О. Островський, І. Гончаров, М. Салтиков-Щедрін, Ф. Достоєвський, Л. Толстой, А. Чехов.

Метод критичного реалізму в українській літературі знайшов втілення у творах Т. Шевченка, Марка Вовчка, Панаса Мирного, І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського та інших класиків.

Які ж особливості критичного реалізму? Представники критичного реалізму не обмежувалися правдивим відтворенням дійсності, вони гостро критикували, викривали, засуджували все зло, що панувало в експлуататорському суспільстві. Так, Т. Шевченко не лише в поемах («Сон», «Кавказ» та ін.), а н у ліричних творах («Три літа», «І виріс я на чужині», «Якби ви знали, паничі .» та ін.) змальовує страхіття самодержавно-кріпосницької дійсності, і ці картини викликали у читачів справедливий гнів, ненависть до порядків, заснованих на кривді й неволі. Для письменників цього напряму характерний глибокий інтерес до суспільних проблем. Саме їм присвячена переважна більшість поезій Кобзаря, його хвилює таке соціальне зло, як панщина, солдатчина, хвилює жіноча недоля, національне безправ'я народів.

Твори критичних реалістів, зокрема Т. Шевченка відзначаються глибоким демократизмом, вони сповнені глибокого співчуття до пригноблених і скривджених. Боляче відчуває поет гірку долю кріпака, покритки, сироти. І навпаки, ненависть палахкотить у його віршах, коли йде мова про гнобителів народу — царя, панів.

Т. Г. Шевченко став основоположником реалізму і народності в українській літературі. «Автор «Кобзаря» як глибокий революційний мислитель, утверджувач високохудожнього реалізму, накреслив магістральні шляхи розвитку для всієї новітньої української літератури — шлях народності, шлях вірного служіння трудящому людові.

Страницы: 1 2 3 4 

Нове про педагогіку:

Напрямки соціально–педагогічної допомоги проблемним сім’ям
Одним з основних об’єктів соціальної роботи виступають молода сім’я та сім’ї, які мають проблеми у сімейному вихованні, сім’ї, які за особливостями своєї життєдіяльності потребують соціальної підтрим ...

Ефективні методи комунікації викладача та студентів
Відповідно до сучасних уявлень можна виділити кілька комунікативних методик, які можуть використовувати у навчальному процесі: 1. Комунікативні методи, спрямовані на стимулювання когнітивних процесів ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com