Вивчення ліричних творів Т. Г. Шевченка

Сторінка 1

Лірика Шевченка — унікальне явище в світовій поезії. У поета так тісно переплелося соціальне й особисте, що в більшості випадків неможливо визначити межу між автором і його ліричним героєм. Твори Кобзаря передають усю можливу гаму благородних людських почуттів — від сердечної ніжності матері, яка схилилася над дитячою колискою, до палючої ненависті полум'яного революціонера, який вірить, що «царя до ката поведуть».

Неперевершена мистецька досконалість лірики Шевченка викликає щире захоплення все нових поколінь і читачів, і дослідників його творчості, яка випередила свій час на століття. Бувають поети, творіння яких підпадають під закони літературної моди: то ними зачитуються, то їх на певний час забувають. Поезія ж Шевченка для духовного життя народу — як вода, повітря: вона завжди потрібна людям, і скільки б не перечитували «Кобзар», ним ніколи не переситишся, як неможливо пересититися свіжим, чистим повітрям.

Знайомство з творами Шевченка починається в першому класі, але не повинно завершуватися в десятому. Уроки, на яких вивчається його поезія, мають заохочувати до самостійного читання й усе глибшого проникнення в її зміст, у довершеність її форми.

«Кобзар» тільки здається на перший погляд повністю доступним і зрозумілим для учнів. Насправді ж тут юний читач раз у раз натрапляє на труднощі: це якщо не історичні реалії, то архаїзми, слов'янізми, а основне — безліч поетичних деталей, що проходять повз увагу недосвідченого читача, яким є учень, і тому він неспроможний збагнути всієї краси й величі Шевченкової поезії.

«Думи мої, думи мої .» Перший урок після ознайомлення з життєвим і творчим шляхом Т. Г. Шевченка присвячений його ранній поезії, зокрема аналізові вірша «Думи мої, думи мої .» Його доцільно розпочати із запитань для повторення відомостей, необхідних під час вивчення нового матеріалу:

— Коли й де побачила світ перша збірка творів Т. Г. Шевченка? Чому автор назвав свою книжку «Кобзарем»? Як оцінили «Кобзар» видатні діячі української та російської літератур?

Відповідаючи на останнє запитання, учні прочитають записані під час вивчення біографії поета-революціонер а висловлювання І. Я. Франка, М. О. Добролюбова. Можна вивісити і плакати-висловлювання.

Демонструючи учням фототипічне видання «Кобзаря» 1840 року (здійснене видавництвом «Дніпро» в 1976 році), вчитель звертає увагу на те, що історична збірка відкривається віршем «Думи мої, думи мої .» Таким чином, це був поетичний вступ до «Кобзаря». Саме цю поезію автор вважав програмною, в ній він говорить про завдання поезії. Спробуємо з'ясувати, чому ж ця поезія є програмною, вникнути в її зміст, центральний образ.

Вірш учні вже самостійно читали вдома, тому на уроці звернімо увагу на найістотніше, виходячи з мети уроку: «Дати загальну характеристику творчості Т.Г. Шевченка 1838—1843 pp., поняття про романтичний характер більшості ранніх творів, показати, як усвідомлював Т. Г. Шевченко роль поета. На прикладі життя і творчості Кобзаря виховувати в учнів почуття патріотизму, любові до трудового народу, безмежної відданості йому».

Роботу над віршем проводимо у формі бесіди, мета якої — допомогти учням краще зрозуміти текст, засвоїти висновки, розвивати усне мовлення.

— Ви читали вірш удома. Скажіть, чиї думки й почуття висловлені в ньому?

Учні, звичайно, скажуть, що самого Шевченка. Тут доцільно ввести початкове поняття про ліричного героя. Скажемо, що та особа, думки і почуття якої виражаються в ліриці, називається ліричним героєм. У даному разі ліричний герой і автор поезії тотожні. Але так буває далеко не завжди.

— Що ж автор називає своїми «думами»?

— Це його вірші, які «стали на папері сумними рядами».

Зауважимо, що це чудова, глибоко змістовна метафора, Шевченко називає так свої поезії не випадково. Стаючи на тернистий шлях народного співця, він бачить гірку долю закріпачеиих братів. Несправедливість, що панує в житті, викликає в поета важкі думи про те, чому одним судилося щастя, а іншим горе, хто в цьому винен.

— Яким настроєм пройняті думи? Чому? Як про це сказано в поезії?

— Думи сумні, тому що їх Лихо на сміх на світ породило, Поливали сльози .

Звертаємо увагу на розгорнуту метафору: думи порівнюються з дитиною, а породило її «лихо», не мати купала, а сльози поливали.

— Чому ж сумує ліричний герой, про яке лихо він говорить? Щоб з'ясувати це, прочитайте уривок від слів: «За карії оченята .» — до слів: «Тільки сльози за Украйну .»

— Ліричний герой тужить за рідним краєм. Йому гірко, боляче в розлуці з Україною:

Серце мліло, не хотіло

Співать на чужині .

Він з сумом думає, що пропала давня козацька воля — народ у панському ярмі. І за нього поет вболіває.

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Дидактико-психологічні передумови організації творчих писемних робіт
Сьогодні питання про розвиток творчого писемного мовлення у теорії та практиці навчання іноземних мов є особливо актуальним. У працях зарубіжних авторів аналізуються i узагальнюються основні дидактич ...

Вимоги до діяльності тренера
Важливим критерієм педагогічної майстерності тренера в суспільно-політичній роботі з юними спортсменами є уміння виховувати в них: 1) почуття безпосередньої приналежності до дитячої організації як до ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com