Особливості вивчення ліричних творів

Сторінка 1

Специфіка лірики випливає з особливостей відтворення у ній світу, з своєрідності її поетичної мови. У ліриці життєві явища змальовуються через почуття, переживання, роздуми, які викликані суспільно-політичними подіями, картинами природи, особистими моментами в житті людини. На відміну від епічних творів, які накреслюють широку панораму життя, у ліричних творах немає розгорнутого сюжету, думки поета виражаються лаконічно, дуже сконцентровано. В одному рядку вірша передається те, що іноді в епічних творах розгортається у цілі розділи.

У школі вивчаються ліричні вірші різного характеру. За тематикою, провідними мотивами лірику поділяють на громадянську або політичну, філософську, інтимну або особисту, пейзажну. Такий поділ дещо умовний. Інтимна чи, скажімо, пейзажна лірика може також мати політичний характер. Зміст, тематичне спрямування художнього твору певною мірою визначають особливості його вивчення. Але не менш важливою стороною ліричного твору, яку повинен враховувати вчитель, є його структура. За структурою і способом організації матеріалу лірику поділяють на рефлексійно-виражальну, розповідну, описову. Крім цього, є такі структури ліричних творів, що мають ознаки усіх типів. Їх називають змішаними структурами.

Рефлексійно-виражальна лірика — це сповідь поета перед читачем, це своєрідні монологи, у яких він висловлює своє кредо, свої почуття, це певні звернення, послання, заклики.

У центрі уваги розповідної лірики ті почуття, враження, що зумовлені якоюсь подією, епізодом чи спогадом з життя поета. Ліричні твори розповідного плану часто містять автобіографічні відомості. Проте не слід повністю ототожнювати ліричного героя з особою автора навіть тоді, коли він говорить від першої особи, як, скажімо, у творі Т. Шевченка «Якби ви знали, паничі». Поет не пасивний регістратор своїх почуттів. Він виражає думки і прагнення народу. «Великий поет, кажучи про себе самого, про своє я, каже про загальне — про людство, бо в його натурі лежить усе, чим живе людство. І тому в його смутку кожен узнає свій смуток, в його душі кожен узнає свою і бачить у ньому не тільки поета, а й людину, брата свого по людству». Навіть інтимну лірику не можна зводити лише до суб'єктивних почуттів поета. У ній, як і в творах інших жанрів, знаходить свій вияв Історичний, моральний, естетичний досвід народу.

Описова лірика — це малюнки природи, портрети людей. Через описи поет висловлює свої почуття і роздуми. Вивчаючи такі вірші, учні усвідомлюють, що є об'єктом зображення автора, як з'єднані між собою описові моменти в єдине ціле.

Аналіз жодного жанру мистецтва не викликає стільки труднощів у вчителів, як аналіз ліричних творів. Під час багатьох дискусій з приводу викладання літератури в школі не раз висловлювалися думки, чи не краще вивчення ліричних віршів обмежувати тільки їх виразним читанням: мовляв, аналіз лірики вимагає особливо тонкого підходу, оскільки вона сповнена почуттів, які важко виразити звичайними словами. Ліричні твори, як і живі квіти, не допускають грубого втручання. В недбалих руках вони в'януть, втрачають свій колір і аромат. Та без аналізу багато сторін вірша так і не розкриється перед учнями. Естетичні почуття, які виникають при первинному ознайомленні з ліричним твором, повинні бути освітлені думкою. Небезпідставно кажуть, що твори осмислюються розумом, при цьому відбувається процес повторного сприймання твору, але уже в роздумах.

Сприймання і розуміння учнями ліричних творів зумовлюється багатьма факторами: особливостями ліричної поезії, своєрідністю художньої манери поета, характером ідейного змісту творів, загальним розвитком дітей, їх життєвим досвідом. Глибина сприймання читачем ліричного твору залежить від широти, культури його почуттів, емоційної чуйності, здатності проникати у внутрішній світ людини, відгукуватися на її радощі і болі. А між тим ці важливі якості є не в усіх учнів, тому ліричні твори, не знайшовши опори в їх емоційному досвіді, можуть не викликати в них належного інтересу.

Ліричні вірші відзначаються і особливостями художньої мови, розуміння якої вимагає добре розвиненої уяви, мислення образами, тонкого чуття, вразливості, загального розвитку людини. Тому-тo під час вивчення ліричних творів дуже помітна строкатість учнівських вражень. Широта художніх узагальнень у ліричних творах об'єктивно породжує в учнів різні асоціації залежно від їх особистого досвіду. Порівняно з іншими родами літератури сприймання лірики відзначається найбільшою суб'єктивністю. Проте це аж ніяк не означає, що тільки сам учитель повинен аналізувати поезії. Звичайно, живому слову вчителя у вивченні лірики належить дуже важлива роль. Він готує учнів до сприймання ліричного твору, допомагає розібратися в ньому, спрямовує їхню увагу на певні художні деталі, узагальнює розрізнені враження в єдине ціле. Але й учні при цьому не повинні бути пасивними.

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Аналіз минулих етапів розвитку Явища Освіти та прогноз майбутніх, необхідних
У цей час іде інтенсивний розвиток комп'ютеризації загальноосвітніх установ. Однакої розвиток машинного парку на даний момент спрямовано в основному на навчальні цілі. У той же самий час практично не ...

Аналіз досвіду у роботі загальноосвітніх навчальних закладах зі здоров’язберігаючої діяльності
У другій половині 80-х років країни Східної Європи (Україна, Росія, Білорусь, Молдова, Румунія, Болгарія, Угорщина, Чехія, Словаччина, Польща) опинилися у стані глибокої економічної та соціально-полі ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com