Принципи, методи та прийоми аналізу ліричного твору

Педагогіка і освіта » Вивчення ліричного твору на уроках літератури » Принципи, методи та прийоми аналізу ліричного твору

Сторінка 1

Провідними принципами аналізу творів є принцип політичності, принцип історизму й принцип єдності змісту і форми.

Принцип політичності передбачає підхід до оцінки ідейного змісту твору з політичних позиції, з'ясування того, як на ньому позначилися суспільно-політичні погляди автора. Іноді навіть деталі вірша виявляються органічно пов'язаними з позицією письменника в суспільному житті. Згадаймо хоча б образ грози як символ революції у творах російської та української літератури. Принцип політичності означає також, що головною метою аналізу лірики є виховання учнів у дусі моралі. «Моральне виховання — не одна з сторін викладання, а внутрішня сутність усього процесу викладання літератури».

Кожен ліричний твір, навіть найінтимніший, так чи інакше є породженням певної історичної епохи, і глибоко зрозуміти його можна, лише розглядаючи на історичному тлі. Але сучасність тисячами коренів пов'язана з минулим, з якого ми виросли. Отже, й ліричний твір, написаний десятиліття чи століття тому, близький нам, нас хвилюють передані в ньому почуття. Розглянути лірику з позицій історизму означає ще й показати її актуальність, значення для сучасності.

Методи вивчення лірики випливають із загальних дидактичних методів, прийнятих у нашій школі. Так, цілком закономірним і виправданим є використання індукції, дедукції, аналогії, порівняння; знаходять застосування словесні та практичний методи; широко застосовуються пояснювально-ілюстративний, проблемний, дослідницький методи навчання.

Специфіка цих методів у застосуванні до вивчення лірики полягає у використанні особливих прийомів, зумовлених особливостями навчального предмета. Одним із ефективних прийомів аналізу ліричного твору є його адекватне читання, тобто таке читання, яке з максимальною наближеністю розкриває ідейно-естетичний зміст твору за допомогою виразності, інтонацій, тембру і сили голосу, пауз, міміки тощо.

Зуміємо голосом, інтонаціями, паузами, ритмом донести до дитячих сердець почуття, які хвилюють серце поета, — тоді матиме сенс уся наступна робота. Якщо ж не зуміємо, вона перетвориться для учнів у немилий, прикрий обов'язок. До читання готуємо і клас, і себе. Не починаймо читати, поки в класі не стихне найменший гамір, поки всі не зосередяться. Сама наша поза, міміка, наш голос, мають сигналізувати: зараз відбудеться зустріч з чимось незвичайним, величним, прекрасним — з поезією! Тож забудьмо про невдалі відповіді учнів, які нас засмутили на початку уроку, відкиньмо геть роздратування, причин для якого може бути так багато на будь-якому уроці. Момент читання повинен бути певною мірою урочистим, святковим, піднесеним. Лише в такій атмосфері поезія може виявити втілене в ній багатство почуттів.

Часто застосовують учителі прийом спостереження, коли потрібно, скажімо, з'ясувати наявність і роль різних тропів у художній тканині твору.

Цілком доречними і необхідними на уроці вивчення лірики є бесіда і розповідь учителя, самостійна робота учнів над текстом і розв'язання окремих завдань проблемного характеру.

Існують методичні прийоми, широко вживані під час викладання більшості предметів, які, проте, на уроках вивчення лірики слід застосовувати дуже обережно. В одній із шкіл учителька, аналізуючи в 6 класі поезію М. Рильського «Моя Батьківщина», вирішила зробити її якомога доступнішою і зрозумілішою учням за допомогою ілюстрацій — кольорових вирізок із журналів. Так, читаючи рядки другої строфи («Моя Батьківщина — це поле без меж .»), показувала зображення колгоспного поля; до третьої строфи — зразу декілька ілюстрацій: тракторист на тракторі, гребля Дніпрогесу, комбайни на пшеничному лану, фотографія доменної печі . І так унаочнено кожну строфу. Чи сприяло це глибшому сприйняттю твору школярами? Навпаки, перешкодило. Рядки поезії, сповненої великих ідейно-художніх узагальнень, побудованої на системі прекрасних образів-символів, перетворилися в підписи до ілюстрацій; самі ж ілюстрації нічого не дали ні знанням, ні почуттям учнів, а їх калейдоскопічна зміна збуджувала тільки зовнішній інтерес школярів.

Страницы: 1 2

Нове про педагогіку:

Загальна характеристика аудіювання як виду мовленнєвої діяльності
Аудіювання – це рецептивний вид мовленнєвої діяльності, який забезпечує розуміння того, що сприймається на слух, і належить до усної форми мовлення. Аудіювання є активним процесом, який здійснюється ...

Дослідно-експериментальна робота здійснення екологічної освіти молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна» у 2 класі
Щоб з'ясувати, які екологічні знання передбачено у змісті навчального курсу «Я і Україна», ми приступили до аналізу програми курсу для 2 класу. Мета курсу «Я і Україна» – сприяти формуванню в учнів п ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com