Зміст та форма ліричного твору

Сторінка 2

Фонетичні й морфологічні засоби мови теж не є нейтральними щодо змісту поетичного твору: згадаймо звукопис, суфікси, що надають слову різного емоційного відтінку.

Одним із першорядних за значенням елементів художньої форми ліричного твору є його ритміка, що включає різні системи віршування, строфіку, паузу.

Засобом оформлення змісту ліричного твору служить також його композиція. Згадаймо роль рефрену в поезії П. Тичини «Я утверждаюсь» чи побудову знаменитого «Напису в руїні», де Леся Українка від деталі веде читача до величезних узагальнень естетичного, суспільно-політичного й філософського характеру.

Зміст і форма художнього твору перебувають у нерозривній єдності. Ще В. Г. Бєлінський твердив: «Коли форма є вираженням змісту, вона пов'язана з ним так тісно, що відокремити її від змісту — значить знищити сам зміст, і навпаки: відокремити зміст від форми значить знищити форму».

Кожна деталь форми ліричного твору, взята окремо, не має самостійного значення, її можна зрозуміти лише в контексті цілого. Так, той чи інший звук сам по собі не несе жодного змісту, але повторення у віршовому рядку одного й того звука (асонанс чи алітерація) стає засобом увиразнення змісту.

Лише той твір є художньо досконалим, у якому досягнуто гармонійної єдності змісту і форми. Звичайно ж, первинність належить змістові. Тому і в шкільному вивченні потрібно розглядати кожен твір у єдності змісту й форми. Під час реалізації цієї вимоги у вчителя виникають значні труднощі. На чому зосередити увагу учнів, що висвітлити під час аналізу? Адже навіть літературна критика не може з однаковою глибиною розглядати всі сторони і елементи твору. «Вона в своїй вибірковості виділяє істотні аспекти, не спотворюючи інші, але утримуючи на передньому плані свої, — подібно до того, як і художник, не спотворюючи картини в цілому, все-таки робить одних героїв головними, інших другорядними, виділяючи одні емоції і ледь накреслюючи інші».

Може бути багато тлумачень змісту художнього твору, різних підходів. Саме у цій невичерпності змісту лірики й полягає запорука її нев'янучого життя. Основні напрямки аналізу поетичного твору визначаються освітньо-виховними завданнями вивчення літератури в школі, які полягають у формуванні сучасного світогляду й моралі, естетичному вихованні, забезпеченні певної системи знань з історії і теорії літератури та вміння самостійно читати і глибоко розуміти поезію. Цілком слушно зауважує відомий методист Г. О. Гуковський, що «розгляду підлягає лише такий елемент твору, який розкриває смисл, ідейний зміст даного твору, а в ньому — світогляд і художній метод його». І далі: « .Ми можемо і повинні висвітлювати, аналізувати, витлумачувати і взагалі розглядати з учнями . лише ті елементи твору, які ми можемо пояснити, тобто про які ми можемо сказати, для чого вони існують у творі — по відношенню до ідейної основи цього твору».

Виконання цієї вимоги, яка на перший погляд здається простою і зрозумілою, становить немалу трудність, бо ж не так просто виявити й витлумачити зв'язки між ідейним змістом та елементами форми, тим більше, що немає жодного елемента, який не був би пов'язаний зі змістом. Багато залежить від ерудиції педагога, від ступеня розвитку його естетичного смаку. Тому в роботі вчителя літератури важливі суб'єктивні фактори. Проте вчитель, зрозуміло, не може керуватися лише власними смаками, уподобаннями.

Страницы: 1 2 

Нове про педагогіку:

Форми і методи виховання особистості на засадах християнської моралі
Основними методами і способами морального виховання дітей і молоді Ушинський вважав переконання, запобігання неправильній поведінці, педагогічний такт учителя та заохочення і покарання, але не тілесн ...

Педагогічне керування пізнавальною діяльністю учнів
Управління педагогічним процесом - це впорядковані системи, спрямовані на керування групою, колективом; це складний, багатофакторний, цілеспрямований процес дії методів управління на керований об'єкт ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com