Стан досліджуваної проблеми в шкільній програмі, методичній та навчальній літературі

Педагогіка і освіта » Навчання побудови тексту » Стан досліджуваної проблеми в шкільній програмі, методичній та навчальній літературі

Сторінка 1

Тривалий час в методиці не розглядалося питання про те, як вчити молодших школярів з'єднувати речення у зв'язні висловлювання, дотримуючись мовних норм. Воно не розглядалось тому, що одиницею монологічного мовлення вважалось речення, а не текст, а ознайомлення з мовними засобами обмежувалося роботою над словами і їх формами, над словосполученнями і окремими реченнями. Але ж у процесі спілкування речення функціонують не самі по собі, а як структурні компоненти тексту. Тому завдання практичного оволодіння мовою не може бути розв'язане без постійної уваги до структури тексту.

Не були предметом уваги і засоби зв’язку між реченнями в тексті. Навіть при розгляді тих тем, усвідомлення яких неможливе без виходу за межі речення (роль синонімів у мовленні, значення займенників, специфіка неповних речень) не передбачалося необхідних спостережень і висновків. Функція сполучників розглядалась теж тільки в межах речення.

Під час вивчення писемного монологічного мовлення (написання переказів і творів) головна увага приділялася лексико-смисловій та композиційній побудові, у той час як власне мовна організація роботи залишалася поза увагою. Усе це спричиняло те, що знання учнів про закономірності зв’язного мовлення нерідко виявлялися розрізненими, безсистемними і тому не могли стати основою для формування умінь і навичок, і учні не оволодівали вмінням самостійно створити текст.

Таким чином, слід забезпечити, щоб робота над текстом, по-перше, здійснювалася систематично, по-друге, щоб на кожному етапі навчання теоретичні відомості не лише повторювалися, а й поглиблювалися відповідно до тих явищ, які в цей час опрацьовуються.

З точки зору досліджуваної проблеми слід проаналізувати програму і навчальну літературу для учнів початкових класів.

У діючих програмах і підручниках посилено теоретичну сторону навчання зв’язного мовлення, що зумовлено пізнавальними і практичними проблемами шкільного курсу. Озброєння учнів знанням лінгвістичних основ побудови зв’язних висловлювань типів і стилів дозволить дати учням знання, що відповідають сучасному рівневі розвитку науки, посилити практичне оволодіння зв’язним висловлюванням в усній і писемній формах.

Ознайомлення з елементами лінгвістики тексту зосереджено у розділі "Текст", де на засвоєння теоретичних відомостей відведено по класах таку кількість годин: у 2 класі - 8 год., у 3 класі - 13 год. ., у 4 класі - 13 год. З урахуванням вікових особливостей передбачено ознайомлення учнів з текстом, його темою та метою, заголовком, будовою тексту, абзацом, засобами зв’язку, типами текстів. Програмою передбачено виконання різноманітних вправ і завдань, що сприяють розвитку мовлення учнів, перераховуються види творчих робіт в усній і писемній формах, які зокрема забезпечують формування і закріплення вмінь і навичок зв’язного мовлення.

При вивченні розділу “Текст” молодші школярі ознайомлюються з текстами різних типів: розповідями, описами, міркуваннями, вчаться правильно їх будувати, ведуть спостереження за особливостями художніх та науково-популярних текстів.

Систематична робота над текстом служить основою для формування в учнів мовленнєвих умінь і навичок та дає змогу спостерігати, всебічно аналізувати й узагальнювати різноманітні лексичні та граматичні явища в їх органічних взаємозв’язках. Велика увага приділяється вмінню стежити за розвитком думки під час слухання або читання, помічати в тексті і виділяти голосом слова, найважливіші для висловлення думки, осмислено членувати текст на складові частини, визначати головну думку тексту.

Постійно звертається увага на формування умінь поєднувати речення в текст, дотримувати логіки викладу, будувати текст з наявними в ньому складовими частинами (зачином, основною частиною і кінцівкою). Працюючи над текстами, слід спрямовувати роботу на запобігання мовних помилок, а також на удосконалення дитячих висловлювань за змістом і за формою.

У нових програмах для 4-річної школи передбачено ознайомлення учнів із засобами зв’язності. Однак із існуючої багатоманітності засобів зв’язку відібрано лише деякі лексичні засоби - займенники, повтори, слова, близькі за значенням. Доцільно розширити в учнів уміння будувати зв’язні висловлювання, зосереджувати їхню увагу не лише на внутрішній функції частин мови, їх синтаксичній ролі в реченні (як це передбачено діючою програмою), але й на здатності частин мови виконувати ще й зовнішню функцію - служити засобами зв’язку в тексті.

Проаналізувавши матеріал підручників з української мови слід зробити висновок про те, що в них є деякі вправи, які могли б сприяти розвитку у школярів умінь і навичок будувати текст, але треба збільшити їхню кількість.

Питання лінгвістики тексту розглядали такі лінгвісти, як Тураєва З.Я., Гальперін І.Р., Лосєва Л.М., Мельничайко В.Я., Кожевнікова К.А., Ладиженська Т.А., Плющ М.Я., Грипас Н.Я., Варзацька Л.О., Бадер В.І., Брагіна Т.А., Вашуленко М. С., Кравчук Д.М. та ін

Страницы: 1 2 3

Нове про педагогіку:

Врахування психологічних особливостей учнів у процесі організації самостійної роботи
Головний стимул навчання в нашій школі – моральний, і в першу чергу – зацікавленість навчання. Навчити дітей вчитися, прищепити їм стійкий інтерес до знань та прагнення самостійно збагачуватись ними ...

Експериментальна програма по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ III рівня
Основними завданнями корекційно-розвивального навчання дітей із ЗНМ III рівня є продовження роботи по розвитку: 1) розуміння мовлення і лексико-граматичних засобів мовлення; 2) вимовної сторони мовле ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com