Текст як лінгвістична одиниця

Педагогіка і освіта » Навчання побудови тексту » Текст як лінгвістична одиниця

Сторінка 3

Другий спосіб з’єднання речень у ССЦ та ССЦ у тексті - паралельний - полягає у цілковитій рівнозначності певних елементів у контексті мовної одиниці більш високого рівня. Вживаючись переважно в емоційних стилях, паралельний зв'язок посилює експресію висловлювання. Аналогами паралельного зв’язку на інших синтаксичних рівнях є однорідні члени речення, складносурядні речення, зв'язок між підрядними частинами у складних реченнях з однорідною підрядністю (супідрядністю), відношення між однотипними частинами безсполучникових складних речень.

Паралельний зв'язок речень виконує допоміжну роль у структурі ССЦ, він, як правило, поєднується із послідовним. Паралельний зв’язок може охоплювати різні за змістом та синтаксичним оформленням елементи висловлювання.

Мовні засоби міжфразового зв’язку.

Зв’язки між компонентами тексту виражаються дуже різноманітними мовними засобами. Характеризувати ці засоби можна за двома найголовнішими ознаками - за сферою застосування і функцією. За першим з цих показників вони поділяються на 2 групи:

засоби зв’язку, що застосовуються і для з’єднання частин складного речення, і для міжфразового зв’язку;

власне міжфразові засоби зв’язку.

До першої групи належать сполучники, частки, займенники та інші засоби еквівалентної заміни слів, співвідносність видо-часових форм дієслова, деякі вставні слова, неповні речення, порядок розташування компонентів.

До другої - лексичний повтор, члени речення та частини складного речення, що стосуються і наступних синтаксичних одиниць, окремі типи простого речення.

За функцією у тексті засоби міжфразового зв’язку також поділяються на 2 різновиди:

ті, що забезпечують семантичну єдність тексту (лексичний повтор, різноманітні засоби повторної номінації, відповідність дієслівних форм, риторичні запитання, називні речення, сукупність слів певної семантичної групи, члени речення, сукупність певного виду обставин);

ті, що передають тільки логічні відношення між частинами тексту (сполучники, частки, вставні слова)

Розглянемо найважливіші засоби міжфразового зв’язку, керуючись передусім їх функцією в тексті. Мовознавець В.Я. Мельничайко виділяє такі засоби міжфразового зв’язку.

Засоби повторної номінації предметів.

Однією з умов цільності тексту або його відносно закінченої частини є багаторазове згадування того об’єкта, що є предметом уваги мовця. У таких випадках завжди виникає питання, як називати цю ж особу чи цей же предмет удруге, втретє і т д. Найпростішим засобом повторного називання, який забезпечує змістовий зв'язок між реченнями, є лексичний повтор - кількаразове вживання одного і того ж слова. Цей засіб міжфразового зв’язку вимагає до себе дуже великої уваги, бо часто повторення одних і тих же слів свідчить про бідність лексичного запасу і кваліфікується як мовний недолік. Проте однозначний підхід до повторення слів був би неправильним. Інколи лексичний повтор необхідний.

Наприклад, Батько Петра працював столяром. Біля нього Петро навчився робити моделі.

Будь-який інший спосіб назвати Петра ускладнив би сприймання змісту фрази.

Лексичні повтори - поширені явища в художніх текстах. Особливо часто застосовуються лексичні повтори у наукових і ділових текстах, де вживається термінологічна лексика, що не підлягає зміні.

Іноді повтор того ж слова в іншому контексті служить поворотним пунктом у розгортанні теми, починає новий абзац.

Отже, слід використовувати лексичні повторення поряд з іншими засобами міжфразового зв’язку. Недоліком є невмотивований повтор, зумовлений лексичною бідністю мовця.

Щоб уникнути таких недоліків, треба знаходити слова, здатні виступати семантичними еквівалентами назв. Найбільш вживаним засобом заміни слів служать займенники та займенникові прислівники.

Засоби міжфразового зв’язку між елементами тексту служать і займенники у поєднанні з іменниками, що втратили своє лексичне значення і вживаються для узагальненого позначення найрізноманітніших явищ: справа, діло, картина і т. под.

Страницы: 1 2 3 4 5

Нове про педагогіку:

Особливості рухового навику юних баскетболістів
Динамічний стереотип, що є фізіологічною основою, рухових навичок, по своїй суті припускає діалектичну єдність двох протилежностей. З одного боку, визначення стереотипії, а з іншого - динамізму, мінл ...

Загальні питання методики розв’язування складених задач
Важливим елементом задачі, що дає змогу досягти мети, є розв’язування. Розв'язування задачі — це «процес перетворення її умови, який здійснюється на основі знань з тієї галузі, до якої належить задач ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com