Роль і місце лекції у сучасному НВП і системі освіти в цілому

Педагогіка і освіта » Психологічний вплив на педагогічну кваліметнію » Роль і місце лекції у сучасному НВП і системі освіти в цілому

Сторінка 2

3) у випадках, коли по основних проблемах курсу в посібниках і наукових статтях викладаються спірні і суперечливі концепції, лекція необхідна, щоб дати об'єктивну оцінку різних підходів і трактувань;

4) лекція дуже ефективна у виховному й освітньому відношенні форма живого, безпосереднього контакту свідомості, почуттів, волі, переконаності - всього багатства особистості педагога - із внутрішнім світом студента;

"Міркуючи вголос", переломлюючи суспільне через своє особисте, індивідуальне, лектор може і повинний переконливіше, емоційніше, ніж підручник і посібник, донести до слухачів основні ідеї; лекція - це творче спілкування лектора з аудиторією;

5) лекція є дуже економічним способом одержання в узагальненому виді основ знань, орієнтування в навчальному матеріалі.

Використовуючи для порівняльного аналізу матеріали по підготовці фахівців в області гуманітарних і соціально-економічних наук, розроблені дані якої переконливо свідчать про те, що лекція займає значне місце в підготовці сучасних фахівців. У той же час досвід показує, що в останні роки домінування лекційної форми у вузі знижено і більше уваги приділяється формам самостійної роботи студентів. Номенклатура організаційних форм включає в даний час більше двадцяти найменувань, у числі яких семінари, практичні й індивідуальні заняття, консультації, практики і т.д. Як же зробити так, щоб лекція внесла свій внесок в орієнтацію майбутніх фахівців на творчу і науково-дослідну роботу, стала невід'ємною частиною нових технологій навчання? Рішенням цього питання присвячений ряд робіт вчених і практиків.

Відповідно до діяльністного підходу засвоєння змісту історичного досвіду людей здійснюється не шляхом передачі інформації про нього людині, а в процесі його власної активності, спрямованої на предмети і явища навколишнього світу, що створені розвитком людської культури. Процес діяльності є одночасно процесом формування людських здібностей і функцій, одиницею діяльності виступає предметна дія [#]. Діяльністний підхід використовує В.П. Фурманова, визначаючи лекцію як форму опосередкованої взаємодії викладача і студентів, що складає їхню спільну діяльність по формуванню і рішенню навчально-пізнавальних завдань. Перед кожною окремою лекцією повинне ставитися завдання - домогтися визначенню спрямованої зміни в значеннєвому полі реципієнта, тобто його включення в активну розумову діяльність. Автор пропонує наступні типи лекцій у відповідності з різними навчально-пізнавальними задачами і характером діяльності студентів: що орієнтують, інструктивні, що систематизують, проблемні:

1. Лекція, що орієнтує, є вступною: викладач розповідає про мету, об'єкт, предмет і функції дисципліни в системі професійної підготовки, зупиняється на характеристиці навчальних посібників і робить короткий огляд тематики.

2. Інструктивна лекція націлює студентів на самостійну й індивідуальну роботу з даної дисципліни.

3. Послідовний і системний характер викладу матеріалу припускає що систематизує й узагальнює лекцію, у якій яка-небудь проблема чи тема розглядається з погляду міжпредметних контактів.

4. При розгляді питання про проблемну лекцію вихідним пунктом служить проблема, що визначається в дидактиці як поставлене перед суб'єктом питання, відповідь на який не відомий і підлягає пошуку.

В даний час у науковій літературі з'явилися дані про вплив характеру спілкування викладача зі студентами на ефективність навчання, у тому числі і лекційного []. У той же час можна відзначити, що питання про способи аналізу керуючих впливів лектора вимагає подальшого пророблення.

Практичну значимість мають дослідження, присвячені оцінці якості лекції, вимогам до лектора, пошуку способів формування лекторської майстерності.

Незважаючи на різні підходи до вивчення лекції в системі вузівського навчання, багато авторів сходяться в тім, що сучасна лекція повинна бути гнучкою, диференційованою, багатофункціональною, повніше виконувати що орієнтує, розвиваючу і виховну функції навчання. Особливого значення набувають питання активізації розумової діяльності студентів, організації самостійної роботи на лекції і після лекції. Необхідно, відзначити, що в більшій частині робіт лекція розглядається як своєрідне, одиничне педагогічне явище, що існує в традиційній системі навчання. Практично немає досліджень науково-методичного характеру, де розглядався б лекційний курс як цілісне педагогічне явище, хоча заявка на розгляд цього питання була зроблена. У той же час розробка нових, відмінних від традиційних систем навчання і технологій їхньої реалізації в навчальному процесі ВНЗ підвела вчених і практиків до постановки проблеми, пов'язаної з вивченням лекційного курсу як цілісного явища в системі визначеної технології навчання.

Страницы: 1 2 

Нове про педагогіку:

Методика організації роботи за вальфдорською методикою у сучасних школах
Антропософські ідеї визначили специфіку вальдорфських дитсадочків і шкіл, яких нині у світі налічують близько двох із половиною тисяч. Рудольф Штайнер стверджував, що дітям потрібно давати "їжу& ...

Розробка методики дослідження професійного самовизначення учнів педагогічного ліцею
Під методами професійної орієнтації учнів розуміють способи сумісної діяльності вчителя та учнів, які забезпечують підготовку школярів до свідомого професійного самовизначення. Від застосованих метод ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com