Роль Болонського процесу для системи освіти обох країн

Болонський процес почався 25 травня 1998 р., коли Великобританія, Німеччина, Італія и Франція прийняли в Болоньї спільну декларацію. Сьогодні в процесі беруть участь уже 40 країн. Якщо коротко, то Болонська декларація зводиться до наступного: незалежність університетів від держав, взаємне визнання іноземних документів про освіту, загальні критерії присвоєння ступенів і кваліфікацій. Саме ці умови стимулюють ВУЗи краще викладати і дають студентам вибір – де учитися, а потім працювати.

Кожна із цих країн зобов’язалась виробити систему легко порівнюваних учених ступенів, яка повинна опиратися на 2-во рівневу (або 2- циклову) систему навчання. Причому, другий повинен слідувати за першим, а не бути паралельним.

Розвиток академічної мобільності оголошено пріоритетною ціллю не тільки на словах: Європейський союз виділяє спеціальні засоби на те, щоб студенти в обов’язковому порядку частину курсів або навіть цілих два семестри проходили в другом університеті. А в якості одного із механізмів забезпечення цієї мобільності робиться спроба розповсюдження європейської моделі перезарахувань кредитів (EСTS). Так що чи не найголовніша ціль створення європейської зони вищої освіти, це закріплення позицій європейської вищої школи на світовому ринку освітніх послуг.

Заради цього з 1999 р. багато країн і, перш за все, країни Північної Європи змінили свої закони про вищу освіту, ввели у себе 2-циклову систему навчання “бакалавр-магістр”. Однак не можна сказати, що зміни дались всім легко и успішно.

Підсумовуючи все вищевикладене, можна зробити наступні висновки про особливості системи зовнішньої оцінки якості вищої освіти Великобританії:

– створення системи зовнішньої оцінки в особі Агентства з гарантування якості у вищій освіті стало одним з результатів запровадження корінних змін в системі вищої освіти Великобританії.

– стандарти навчання та якість навчання – ключові поняття в діяльності аналізованої системи.

– інституційний аудит – складна і комплексна процедура оцінки якості вищої освіти - не стільки досліджує і дає оцінку роботі закладу, скільки на засадах автономності ВНЗ визначає ефективність діючих у ньому внутрішніх процедур з гарантування якості.

– процедура інституційного аудиту характеризується чіткістю, прозорістю, логічністю, послідовністю, виваженістю та відповідальністю.

– у системі внутрішньої та зовнішньої оцінки якості освіти все значимішою стає роль студента – платника за надання навчальних послуг.

– в оцінці якості вищої освіти посилюються вимоги до викладача, який повинен знати не лише останні наукові здобутки з своєї дисципліни, але й досконало володіти методикою викладання.

Подальший матеріал показує, що вища освіта в Німеччині на сучасному етапі є не лише відображенням всіх переваг і недоліків сучасного німецького суспільства, а й несе в собі славетні традиції класичної німецької освіти епохи Просвітництва. За тривалий період становлення німецької нації вища освіта Німеччини переживали часи злетів і падінь.

На її стан впливали і гуманістичні ідеї видатних німецьких мислителів, і прагматизм науково-технічного прогресу, і згубна ідеологія нацизму. Криза, яку переживає сьогодні вища освіта Німеччини, пов’язана як із зовнішніми (економічними, соціально-політичними), так і з внутрішніми (психологічними) чинниками.

Нове про педагогіку:

Концептуальні засади шкільного туризму як засобу подолання депривації підлітків
Сучасний світ переживає не лише інформаційну, а й справжню туристичну революцію. Розвиток туризму супроводжує процес глобалізації. У різноманітних подорожах, екскурсіях беруть участь сотні мільйонів ...

Методи навчання та їх основні групи
Методами навчання називають способи, з допомогою яких викладач домагається засвоєння студентами знань, вмінь і навичок. Слово "метод" походить від грецького слова і означає шлях досягнення, ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com