Прояв барокових тенденцій в образотворчому мистецтві та архітектурі України

Педагогіка і освіта » Методичні особливості вивчення мистецтва України ХVII-XVIII століть на уроках художньої культури » Прояв барокових тенденцій в образотворчому мистецтві та архітектурі України

Сторінка 6

Не менш визначною спорудою є ансамбль собору Святого Юра у Львові (1744–1770 pp., архітектор Бернард Меретин). Зведений на місці, де раніше була церква типу візантійської базиліки, він утілює як західні барокові форми, так і українські православні традиції. В плані наближається до форми рівно – конечного грецького хреста. Його баня з високим підбанником спирається на могутні підпружні арки. Динамічно виступає центральний фасад, який збагачено фланківними статуями святих і кінною статуєю Юрія Змієборця, що увінчує його (скульптор Пинзель).

До видатних пам'яток пізнього бароко належить також собор Почаївської лаври архітекторів Г. Гофмана, Петра і Матвія Палейовських і Ф. Кульчицького (1771–1794 pp.).

У Західній Україні, де основна територія залишалася під владою Польщі, домінуючим типом церков-ної споруди був дерев'яний три – або п'ятизрубний храм.

Зрубними були також і сільські хати. На Поліссі (в північних районах Чернігівщини, Київщини, Волині), а також на Гуцульщині за умов злиденного існування селян і ремісників зберігався у XIX столітті тип «курної хати».

У передгірних районах Галичини проявляється безпосередній вплив архітектури Карпат, добре пристосованої до природних умов, позначених великою кількістю опадів. Церкви в цих місцевостях використовують – як захисне вбрання – ґонтове покриття. Цій меті слугують також високі завершення (а в житлових і господарчих спорудах – укриті гонтом високі дахи). Ґонтове покриття церкви від самого верху й майже до самого низу надає формі споруди більшої пластичної узагальненості, монументальності.

Історичне минуле й природні умови життя етнічних груп українського населення в зоні Карпат – гуцулів, бойків, лемків, буковинців – позначили й розвиток їхньої архітектури.

До типових гуцульських храмів належать церква Богородиці в с. Boрохті Івано-Франківської області (XVIII ст.). Це хрещатий у плані п'ятизрубний храм. Його центральний зруб завершується високим наметом на підбаннику. В цілому ж структура храму має присадкувату форму. На відміну від інших гуцульських храмів його присадкуватість малопомітна завдяки високому мурованому фундаментові. Разом із тим структура таких церков компактна й гармонійна (храми в Коломиї, в Ясені).

Для архітектури бойків властива історично викристалізована форма храму з багатоступінчастими верхами (в Кривках, Маткові, Росохочі). Розташовані серед гірських хребтів або навіть на перевалах (наприклад чудова церква в Тухольці) серед смерекових лісів, такі споруди сприймаються як органічна частина мальовничої природи Карпат (церква в Яворові, XVIII ст.). Чим ближчий гірський хребет, тим вище підносяться їхні багатоярусні верхи. Є. Грабар із повним правом називав бойківські церкви «храмами-казками» (церкви в Яворові, Сколі, Вижні, Тухольці). Гнучка конструкція з системою заломів давала змогу нарощувати башти споруд усе вище й вище. На думку П.Г. Юрченка, деякі церкви набули високих верхів унаслідок реконструкції у XVIII столітті. Інколи у бойків одна з башт (як у церкві с. Кривки) виконує функцію дзвіниці.

У Закарпатті, в місцевостях, де жили лемки, склався тип церкви з домінуючим верхом західного зрубу, увінчаного високою баштою. Він правив за дзвіницю. Такі трикамерні церкви з горизонтально-динамічною структурою формувалися під впливом архітектури сусідніх країн – Молдови, Словаччини, Угорщини (церкви в Мукачевому, Канорі, Крайникові, в с. Данилові). Закарпаття, починаючи з XII століття, а Буковина – з XV століття, були відірвані від основних земель України, втім зберігали з ними національні, культурні та релігійні зв'язки. Архітектура Буковини завжди мала багато спільного з культовим будівництвом у сусідніх регіонах – Карпатському, Волинському, Подільському. Цьому, можливо, сприяло те, що вона входила до складу православного Молдовського князівства. Як і в Молдові, тут теж трапляються трикамерні церкви хатнього типу. Найкращим зразком такої церкви є Троїцький храм в Чернівцях (на Клокучці) з високим ґонтовим дахом (1774 p.). Поширеним був також тип трикамерної церкви з однією банею: Миколаївська церква в Берегометі (1786 p.), Успенська церква в Дубовицях (XVIII ст.).

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Нове про педагогіку:

Проблема обдарованості в педагогічній теорії
Існує принцип «освіта тривалістю вжиття». Зараз воно стає базовим для кожної людини нашого часу, що веде до постійної модернізації освіти. Освіта, в свою чергу, стає найважливішою та фундаментальною ...

Особливості використання нестандартних форм навчання при викладанні економічних дисциплін
Погоджуючись зі словами Чернякової С., можна зробити висновок, що проведення нестандартних уроків — завжди подія для учнів. На таких уроках діти почувають себе розкутіше, жваво реагують на кожне запи ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com