Прояв барокових тенденцій в образотворчому мистецтві та архітектурі України

Педагогіка і освіта » Методичні особливості вивчення мистецтва України ХVII-XVIII століть на уроках художньої культури » Прояв барокових тенденцій в образотворчому мистецтві та архітектурі України

Сторінка 5

Активне будівництво розгорнулося не лише в Києві, а й по всій Центральній Україні та на Лівобережжі. Було зведено багато нових церков, соборів, монастирів, а також споруд світського призначення: навчальних закладів, житлових будинків козацької старшини тощо.

Україна мала власних видатних архітекторів. Увійшло в історію ім’я Степана Ковніра (1695–1786) – творця так званого Ковнірівського корпусу та дзвіниць на Дальніх і Ближніх печерах Києво-Печерської лаври. Кловського палацу у Києві, Троїцької церкви в Китаївській пустині поблизу Києва, церкви Антонія і Феодосія у Василькові; Івана Григоровича-Барського (1713–1785) – автора Покровської церкви та церкви Миколи Набережного у Києві.

Залишили слід в Україні й іноземні зодчі. Глибоко зрозумів суть українського бароко німець Йоганн Шедель (1680–1752). Він автор одних із найкращих споруд цього стилю: дзвіниць Києво-Печерської лаври та Софійського собор, брами Заборовського. Архітектурне вирішення двох останніх споруд вражає надзвичайною пишнотою ліпного орнаменту, що свідчить про вплив на творчість автора народного мистецтва.

Своєрідні та неповторні споруди славетного італійського архітектора Бартоломео Растреллі (1700–1771). У Києві за його проектами збудовано Андріївську церкву та Маріїнський палац. Ці унікальні споруди напрочуд вдало вписалися в природний ландшафт міста.

У стилі українського бароко зводилися не лише муровані, а й дерев’яні церкви. Вони були високими, багатоверхими, мали складні й динамічні форми. Яскравим прикладом таких храмів є Троїцький собор у м. Новомосковську Дніпропетровської області. Ця складна пірамідальна композиція, виконана з надзвичайно високою майстерністю, створює враження стрімкого руху, спрямованого вгору, до неба.

На західноукраїнських землях монументальна архітектура цього періоду розвивалася за інших умов. Перебування у складі Речі Посполитої прийняття унії зумовили закріплення тут художніх традицій, пов’язаних з католицькою культурою. В містах та містечках Галичини збереглося чимало споруд у стилі пізнього європейського, зокрема польського, бароко. Їх не можна ототожнювати із самобутнім явищем саме українського бароко, поширеним на Придніпров’ї та Лівобережній Україні.

Найбільша кількість пам’яток барокової архітектури західноєвропейського зразка збереглася у Львові. Серед кращих споруд – Домініканський костел, збудований архітекторами Яном де Вітте та Мартином Урбаніком. Яскравим представником стилю бароко був Бернард Меретин – автор такої архітектурної перлини Львова, як собор Святого Юра, ратуші в м. Бучачі на Тернопільщині та ін. До визначних пам’яток культури належить також величний ансамбль Почаївської лаври – одного з найбільших релігійних осередків України .

В середині XVIII століття завершується багатовіковий період розвитку мистецтва стародавньої України й починається новий його етап. Про це свідчила поява на теренах України споруд нового типу, що втілювали досягнення західної і петербурзької ордерної, переважно барокової архітектури. Саме тоді завершується зведення в Києво-Печерській лаврі стометрової чотириярусної дзвіниці за проектом Й. Шеделя (1731–1745 pp.), споруджуються Андріївська церква в Києві (1747–1753 pp., архітектор Растреллі), собор Різдва Богородиці в Козельці (1752–1764 pp., архітектор А. Квасов, завершено будівництво І. Григоровичем-Барським), Царський палац (1754–1758 pp., головний архітектор І. Ф. Мічурін) і Кловський палац у Києві (1754–1758 pp., архітектор П. Неєлов, будівничий майстер С. Ковнір), Гостинний ряд на Подолі в Києві (1778 p., архітектор І. Григорович-Барський), палац гетьмана Розумовського в Батурині (1799–1803 pp., архітектор Ч. Камерон).

Нові тенденції відчувалися в розвитку архітектури також і в Західній Україні. Серед багатьох костелів і кляшторів, що тут зводилися, найвищі здобутки барокової архітектури втілені в споруді Домініканського костелу у Львові (1749 p., архітектори М. Урбаник, Ян де Вітт). У плані він має форму латинського хреста. Споруду увінчує велетенська баня. Центральний фасад з могутніми здвоєними колонами прикрашають, як і інтер'єр, позолочені скульптури. З надзвичайною пишнотою оздоблено величний підкупольний простір і великий олтар.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Нове про педагогіку:

Особливості діяльності соціального педагога в дошкільному навчальному закладі
У статті піднімаються актуальні питання соціально-педагогічної роботи в дошкільному навчальному закладі, аналізуються науково-педагогічні дослідження з проблеми діяльності соціального педагога в сист ...

Розробка методики дослідження професійного самовизначення учнів педагогічного ліцею
Під методами професійної орієнтації учнів розуміють способи сумісної діяльності вчителя та учнів, які забезпечують підготовку школярів до свідомого професійного самовизначення. Від застосованих метод ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com